Індивідуальне віктимологічне запобігання злочинам у місцях позбавлення волі

     

      У наукових джерелах, зокрема В. Д. Малков, під індивідуальним запобіганням злочинності (індивідуальною профілактикою) розуміють діяльність державних і недержавних органів, організацій та їх представників із виявлення осіб, від яких, виходячи з їх поведінки, можна очікувати вчинення злочинів, здійснення впливу на них та оточуюче середовище з метою позитивної корекції їх поведінки, ліквідації або нейтралізації криміногенних факторів, що діють у цьому середовищі [97, с. 163].

      Інші вчені (О. М. Джужа, В. В. Василевич, Є. М. Моісеєв) вважають, що це тільки “…діяльність, спрямована на корекцію особи з метою недопущення вчинення нею злочину”, хоча в подальшому в цей зміст вносять і ті елементи, що зазначені вище [49, с. 63].

      Є й науковці (А. І. Алексеєв, С. І. Герасимов, А. Я. Сухарєв), які переконані, що індивідуальна профілактика спрямована на виявлення та усунення (блокування, нейтралізацію) криміногенних факторів, безпосередньо пов’язаних з поведінкою, способом життя, мікросередовищем таких осіб [2, с. 40].

      Та попри ці та інші відмінності, що можна знайти у роботах кримінологів щодо цього поняття, слід погодитись з методологічним висновком, який щодо цього зробив А. П. Закалюк, а саме: “Наскільки обґрунтованим і предметним є уявлення про детермінанти злочинності та злочинних проявів, їхнє детермінуюче значення, передусім спричинююче та обумовлююче як причин і сприяючих їм умов, настільки адресно точно та з урахуванням предметної значущості можна визначити об’єкти запобіжної дії на ці детермінанти та розподілити ці об’єкти залежно від міри їх значущості і відповідної черговості здійснення такої дії” [57, с. 332].

      Аналогічну оцінку в цьому контексті зробив і В. В. Голіна: “Злочинність – вихідне, базове поняття кримінології, і той, хто її досліджує, зобов’язаний вирішити найважливіше концептуальне питання щодо її розуміння” [31, с. 324].

      Виходячи з означених методологічних засад, у цій роботі зроблено спробу сформувати й поняття індивідуального віктимологічного запобігання злочинам у місцях позбавлення волі, яке досі відсутнє на теоретичному рівні. У науковій літературі йдеться лише про такий вид віктимологічного запобігання злочинам взагалі.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ