Місце праворозуміння Ганса Кельзена у вітчизняній юридичній науці

     

      Нормативізм, або „чиста” теорія права, Г. Кельзена глибоко вплинула на теоретичні уявлення та юридичну практику країн Заходу. Існують країни, у яких учення Г. Кельзена користується найбільшою перевагою. Це Австрія, Німеччина, Сполучені Штати Америки, країни Латинської Америки, особливо Аргентина, у якій на юридичних факультетах існує так званий культ Г. Кельзена. Сам Г. Кельзен пов’язував цей факт з діяльністю одного зі своїх послідовників – І. Кунца, який емігрував одночасно з ученим з Європи, але не до Сполучених Штатів Америки, а в Мексику [259; с. 154].

      Варто відзначити, що під впливом нормативізму правознавці західної юриспруденції почали більше уваги приділяти суперечностям у праві й формуванню злагодженої системи законодавства. З концепціями нормативізму пов’язано поширення в сучасному світі ідей примату міжнародного права, установлення інститутів конституційного контролю, поділу влади, тощо.

      Але слід зазначити, що положення юридичного позитивізму взагалі та „чиста” теорія права Г. Кельзена, результат трансформації теорії юридичного позитивізму зокрема, зазнавали чималої критики з боку природно-правових доктрин і соціологічних концепцій права. Останні критикували юридичний позитивізм за нездатність дослідити способи впливу права на суспільні відносини та поведінку людей. Так, представник соціологічної юриспруденції, засновник школи так званого „вільного права” Є. Ерліх стверджував, що нормативізм Г. Кельзена зводиться тільки до юридичної термінології [214; с. 147]. Г. Кельзен, у свою чергу, піддав критиці „Основи соціології права” Є. Ерліха та продовжив відстоювати нормативне розуміння права. Засновник „чистої” теорії права вважав невірною ідею Є. Ерліха про поєднання методів нормативної юриспруденції та соціології права. Адже право, на думку вченого, – це замкнута система юридичних форм, яка існує незалежно від соціального життя [214; с. 195].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ