Шляхи вдосконалення механізму рефінансування комерційних банків в Україні

     

      Стійкість банківської системи має вирішальне значення для забезпечення фінансової стабільності країни в цілому. А особливої актуальності дослідження даних питань набуває в сучасних умовах, коли відбувається активна інтеграція національних економік у світове господарство та підвищується їх взаємозв’язок. Тому виникає необхідність удосконалення вже існуючих та запровадження нових механізмів, які підвищують стійкість до криз у банківській системі. Так, з кінця 70-х років ХХ століття по сьогодні кризи банківської системи відбулися більш ніж в сімдесяти державах, причому в деяких з них відбулися неодноразово [72, с.11]. Отже, перш за все необхідно дослідити саме поняття « кризи банківської системи». Варто зауважити, що в науковій літературі не має чіткого визначення даного поняття, оскільки досить важко провести межу між проблемами окремого банку чи групи банків від кризи всієї банківської системи.

      Найбільш розповсюдженими в міжнародній практиці є визначення банківської кризи, яке сформульоване Деміргук-Кунт та Детражиаке, згідно з яким ситуація в банківській системі може бути оцінена як кризова, якщо виконується одна з чотирьох умов: частка непрацюючих активів в активах банків перевищила 10%; витрати на відновлення роботи банківської системи перевищили 2% від ВВП; проблеми банківського сектора призвели до націоналізації значної частки банків (більше 10%); завдяки паніці вкладників відбулося масове зняття депозитів, а для стабілізації ситуації були прийняті неординарні міри, такі як замороження депозитів або введення урядом загальних гарантій по депозитам [194].

      Міжнародним валютним фондом розроблена система основних та рекомендованих індикаторів фінансової стабільності – Financial soundness indicators (FSIs), яка включає показники банківського сектору, сектору небанківських фінансових інститутів, реального сектору та домашніх господарств, а також індикатори стану фінансового ринку. Ще одна система індикаторів, яка використовується в світовій практиці, була запропонована авторами дослідження “Dangerous markets”.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ