Розвиток інституційних інвесторів небанківського типу в економічній системі України

     

      Визначаючи своїм пріоритетом в середньостроковій перспективі приєднання до європейського співтовариства, Україна має розв’язати нагальну проблему прискорення розвитку свого фінансового сектора, щоб забезпечити його безперешкодне інтегрування в єдиний фінансовий ринок ЄС. Досвід центральноєвропейських країн, які нещодавно стали членами Євросоюзу засвідчує, що динаміка конвергенції створює величезні можливості і водночас серйозні проблеми для учасників фінансового ринку і для органів регулювання фінансового сектору. Це насамперед стосується небанківських фінансових установ (НБФУ), що видаються найслабшою ланкою фінансового сектора в країнах Центральної Європи.

      По-перше, зближення з єдиним ринком ЄС створює сильний тиск на внутрішні органи регулювання НБФУ: вони повинні істотно поліпшити свою діяльність, щоб виконувати обов’язки внутрішніх регуляторних органів у країні так, як це роблять органи регулювання НБФУ в країнах-членах ЄС на єдиному ринку ЄС. По-друге, неефективні та неекономічні установи ринку цінних паперів мусять перебудуватися або припинити діяльність, опинившись у ситуації безпосередньої конкуренції з відповідними установами з країн-членів ЄС. По-третє, місцеві емітенти цінних паперів стають безпосередніми конкурентами інших емітентів з країн-членів ЄС, що змушує їх поліпшувати якість своїх емісій і, зокрема, забезпечувати відповідність стандартам щодо розкриття інформації, фінансової звітності та захисту інвесторів країн-членів ЄС. По-четверте, хоча місцеві інвестори й отримають доступ до глибоких і ліквідних ринків цінних паперів ЄС, вони також зіткнуться з прямою конкуренцією з боку інституційних інвесторів ЄС в наданні послуг їхнім клієнтам. Це має далекосяжні наслідки для страхових компаній, пенсійних і взаємних фондів. Врешті-решт, спроможність отримати щонайбільшу користь від інтеграції в єдиний фінансовий ринок ЄС у таких дуже важливих видах діяльності, як фінансування експорту, фінансування інфраструктури та житлового будівництва, визначається розвитком достатньо структурованих та орієнтованих на ринок інструментів, які розширюють доступ цих секторів до фінансування НБФУ [261].

      За більшістю показників розвитку фінансового сектору Україна істотно поступається країнам Центральної Європи, які нещодавно стали членами ЄС.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ