Роль міжнародних фінансових організацій в активізації діяльності інституційних інвесторів в Україні

     

      У наукових джерелах твердження про статус міжнародних фінансових організацій як інституційних інвесторів розглядається не часто. Утім є підстави розглядати певні міждержавні установи як інституційних інвесторів. Адже механізм їх діяльності дуже подібний до механізму діяльності національних інституційних інвесторів. В якості індивідуальних інвесторів можуть виступати держави-учасники, які вносять свої внески через випуск власних цінних паперів і розміщення їх на світовому фондовому ринку. Цей процес супроводжує надання інвестиційних кредитів у спосіб проектного фінансування чи відкриття кредитних ліній для країн чи окремих юридичних осіб. Тому такі міжнародні фінансові установи як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та ін. можна розглядати як інституційних інвесторів.

      Вагома роль з-поміж них належить Міжнародному валютному фонду (МВФ), який виконує роль інституційного інвестора та є вагомими регулятором міжнародної валютної та фінансово-інвестиційної діяльності.

      МВФ надає кредити країнам-членам для двох цілей: по-перше, для покриття дефіцитів платіжних балансів, тобто практично поповнення валютних резервів державних фінансових органів і центральних банків, і, по-друге, для підтримки макроекономічної стабілізації і структурної перебудови економіки, а відтак – для кредитування бюджетних витрат уряду. МВФ здійснює кредитні операції тільки з офіційними органами – казначействами, міністерствами фінансів, стабілізаційними фондами, центральними банками.

      Фінансова підтримка МВФ може бути надана державі через сім механізмів кредитування, які умовно можна розділити на такі групи:

      1) Звичайні:

      - кредити підтримки – SBA (Stand-by Arangements);

      - програми розширеного кредитування – EFF (Extended Fund Facility).

      2) Спеціальні механізми фінансування:

      - компенсаційне фінансування - CFF (Compensatory Financing Facility);

      - додаткове резервне кредитування – SRF (Supplemental Reserve Facility);

      - надзвичайна кредитна лінія – CCL (Contingent Credit Lines).

      3) Пільгове кредитування:

      - надзвичайна термінова допомога - EA (Emergency Assistance);

      - механізм економічного зростання та боротьби з бідністю – PRGF (Poverty Reduction and Growth Facility) [349, с. 175].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ