Методичні принципи оцінки ефективності впровадження комплексу маркетингу на підприємствах плодоовочевої переробки

     

      Методичні підходи до оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємства та її окремих складових, будучи досить актуальною проблемою, часто стають предметом дослідження як вітчизняних, так і іноземних науковців. Однак попри значний інтерес науковців до проблеми наявність методичних доробок з цього питання є обмеженою та безсистемною: розроблений інструментарій охоплює лише окремі галузі та елементи комплексу маркетингу на підприємстві. Отже, існує потреба у доопрацюванні існуючих способів оцінки ефективності маркетингової діяльності підприємства (передусім оцінки інтегральної ефективності його комплексу маркетингу). До того ж окремі розробки потребуть критичного ставлення.

      Так, як відмічає, Козуб Н. [159], для оцінки маркетингової діяльності використовується система показників, яка складається з показників оборотності запасів і результатів збуту продукції, фінансового стану підприємства. На нашу думку, ці складові характеризують загальну фінансово-економічну ефективність діяльності підприємства, а не маркетингової. Вважаємо, що систему показників ефективності маркетингової діяльності доцільно доповнити такими, як: • валовий прибуток від реалізації продукціїї, що являє різницю між виручкою від реалізації і собівартістю реалізованої продукції;

      • прибуток від реалізації, як різниця між валовим прибутком від реалізації продукціїї підприємства та адміністративними витратами і витратами на збут, які не включаються до собівартості реалізованої продукції за національними стандартами бухгалтерського обліку; • коефіцієнт вигідності підприємництва, який розраховується відношенням коефіцієнта використання власних коштів до середнього коефіцієнта дохідності цінних паперів підприємства;

      • коефіцієнт використання власних коштів, що дорівнює відношенню чистого прибутку від загальної діяльності до суми власного капіталу;

      • коефіцієнт ефективності реклами як відношення суми рекламних витрат до суми приросту виручки.

      На нашу думку, серед усіх наведених показників лише останній може прямо свідчити про ефективність маркетингової діяльності, однак не може характеризувати її в цілому, оскільки оцінює лише один з елементів маркетингу – рекламу.

      Дослідженно,що на практиці ж вітчизняні підприємства плодоовочевої переробки аналітичну маркетингову роботу зводять до вивчення споживчого попиту. Так, підприємства ВАТ „Вінніфрут”, ТОВ „Гайсинський консервний завод” використовують якісний метод вивчення споживачів. В основу цього методу покладено опитування споживачів про планування покупок протягом періоду, що охоплює прогноз. Можна цілком погодитися з Танасійчук О., що цей метод не є досконалим для переробних підприємств, тому що:

      - споживачі під час опитування є досить оптимістичними, коли говорять про майбутнє;

      - після проведення опитування потрібно визначити яка частина із вказаних можливих закупок, припаде на дане підприємство.

      Цей метод може бути корисним для збору інформації технічного характеру, яка потім може використовуватися науково-дослідницьким підрозділом. Підприємство „Поділля-ОБСТ” застосовує якісний метод прогнозування – тестування продукту і пробний маркетинг. Тестування продукту включає представлення зразків продукції з виявленням потенційних клієнтів і їхньої реакції на продукт протягом визначеного періоду часу. При цьому ведеться щоденник, де відмічаються всі недоліки цього продукту. Пробний маркетинг пов’язаний з обмеженим запуском продукту (йогуртових добавок) на певній території (експериментальній). Тестування використовують також більшість виробників. Так, у компанії „Стара фортеця”, якщо з’являється цікава ідея, випускається тестова партія нового продукту — близько тисячі банок — і фокус-групі пропонується оцінити новий продукт.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ