Формування державної підтримки особистих селянських та фермерських господарств в перспективній моделі аграрної економіки
В господарствах населення тепер виробляється основний обсяг валової продукції не тільки приватного сектора, але і всього сільського господарства. А тому в першу чергу розглянемо перспективу їх подальшої долі. По цьому питанню єдність поглядів у вітчизняних дослідників відсутня. І це цілком природно. Адже дискусії мають місце навіть по тим положенням, що стосуються вже діючих економічних процесів та явищ. Щодо майбутнього, то тут ті чи інші положення не можна підтвердити практикою. Вихідною посилкою тут може бути насамперед теоретичне обґрунтування питання про природу господарств населення, їхній економічний потенціал і проблеми розвитку.
Економічний потенціал і проблеми ефективного функціонування господарств населення. Як вже відзначалось, приватна власність на засоби і результати праці самозабезпечує найвищу із можливих мотивацію до продуктивного і ефективного ведення господарства. В аграрному виробництві в силу його особливостей прояв працівником максимально можливої трудової активності і творчості має більш вагому економічну значимість, ніж в інших галузях виробництва. З відзначених позицій господарства населення, безсумнівно, перевершують усі інші форми господарювання в аграрному виробництві. Але ця ознака не є специфічною для них. Фермери не менш заінтересовані в інтенсивній, ефективній і творчий праці. Саме з цих позицій не можна погодитися з тезою, що господарства населення – найбільш ефективна складова приватного сектора в аграрній сфері. Головна їх проблема – невеликі розміри, а тому неможливість використання переваг великого виробництва. У цьому відношенні доречно ставити питання про порівнянність цих двох важливих чинників, які впливають на ефективність і продуктивність аграрних господарств, тобто висока мотивація до продуктивної праці і розміри господарства.
О. Онищенко вважає, що фактор приватної власності діє ефективніше, ніж фактор концентрації виробництва, чим і пояснюється вища ефективність дрібних селянських господарств порівняно з великими колективними і державними сільськогосподарськими підприємствами [114]. Якщо мова йде про наші ОПГ, то їх більш висока ефективність зумовлена не тільки приватною власністю, але й багатьма іншими чинниками.
Разом з тим, напевне, слід зважити на ту обставину, що стосовно дрібних приватних господарств, які функціонують в основному на ручній праці, фактор приватної власності, а відповідно високої мотивації до продуктивної праці, має пріоритетне значення. Праця на іншого тут не дала б належного ефекту. Однак в міру розвитку техніко-технологічної бази сільського господарства вирішального значення набуває рівень розвитку техніки, технології і кваліфікація працівників. Нинішній же технологічний спосіб виробництва дає належний ефект на більш-менш великих підприємствах. Переваги великого виробництва підтверджує вітчизняна і світова практика [76].
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
