Методологічне обґрунтування діалогу як механізму взаємодії суб’єктів суспільного життя

     

      Державне управління як система суспільних відносин існує в різних формах взаємодії влади та громадськості. Традиційним є встановлення зворотного зв’язку між суспільством і владою через загальне виборче право, що реалізується завдяки парламентському механізму. Однак на сучасному етапі суспільного розвитку вказана форма взаємодії, яка активно застосовувалася починаючи ще з XIX ст., вже не задовольняє вимог суспільства як у світі в цілому, так і в Україні, зокрема. На необхідність збільшення можливостей взаємодії суб’єктів суспільного життя вказують як практики, так і науковці. Так, А. Панарін, Дж. Сарторі та інші дослідники як визначальний параметр налагоджування зворотного зв’язку в державному управлінні розглядають вплив громадянського суспільства на формування управлінських впливів [273; 350]. Тож, створення основ громадянського суспільства є необхідною передумовою дієвого діалогу між владою та суспільством, що, у свою чергу, постає умовою побудови демократичної держави. На думку Н. Нижник, правова демократична держава ефективно виконує свої функції в умовах взаємодії з громадянським суспільством, характер якої і визначає зміст державного управління [256, с. 75]. Розглядаючи державне управління як динамічну систему, О. Якубовський і Т. Бутирська підкреслюють значення підвищення взаємодії державної влади й громадянського суспільства як фактора стійкості системи [441, с. 31]. О. Шабров підкреслює, що громадянське суспільство і держава взаємодоповнюють одне одного, об’єднуючи, таким чином, механізми управління і самоорганізації [426, с. 88].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ