Діалог у контексті сучасного соціально-гуманітарного знання

     

      З огляду на те, що людина є членом соціуму та суб’єктом культури, у структурі соціально-гуманітарного знання може бути використаний системний підхід до вивчення феномену діалогу. Діалог-інформаційне, комунікативне, соціальне явище – не може вивчатися на виключно феноменологічному рівні через його нескінченно різноманітну конкретику, типологію адресантів та адресатів, що відрізняються величезною кількістю соціокультурних ознак належності до світу природи, соціуму та ін. Тому для науковців особливим дослідницьким завданням є формування діалогічної моделі феномену соціальної комунікації, в якій в абстрактній формі були б зафіксовані головні суттєві та змістовні характеристики, загальні для різних явищ конкретних інформаційно-комунікативних соціокультурних та психологічних взаємодій між адресантом та адресатом Відповідно до цього, розуміючи діалог як соціальний процес, що відбувається в контексті культури, вважаємо за доцільне використати поняття «психосоціокультурний простір». Воно відбиває властивість поліфонічності соціуму, «багатоголосся» якого «розпадається» на окремі діалогічні акти звучання, що завжди містять у собі різні плани (соціальний, культурний, соціально-психологічний та ін.).

      Сьогодні дослідники виділяють декілька підходів до визначення діалогу. Розглянемо основні з них.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ