Діалогічність суб’єктів взаємодії як умова підвищення ефективності механізмів державного управління
Діалог у науці державного управління аналізується в контексті політичного співробітництва, діалогових форм управління, діалогової природи демократії, тощо. У демократичному суспільстві основними результатами дієвого діалогу в державному управлінні є поширення різних форм співробітництва між владою та населенням. Серед них важливе місце займає соціальне партнерство-створення сталих відносин між громадянами та владою, яке передбачає постійний аналіз проблем, оцінку вимог, розвиток взаємодії, співробітництва і взаємної відповідальності. На цій основі зростає довіра до влади, що дозволяє бачити конкретну людину з її проблемами. У цілому діалог забезпечує спільний пошук варіантів вирішення проблем, зниження соціальної напруги.
Зміст діалогової взаємодії суттєво глибше монологічного та індивідуального спілкування. Завдяки діалогу кожен учасник має можливість розширити свій досвід, створюючи загальний фонд інформації, що підвищує можливість творчого вирішення завдань. Актуалізація творчого потенціалу партнерів, що сприяє генерації великої кількості варіантів вирішення проблем та пошуку найефективнішого серед них, є необхідною умовою й результатом успішного діалогу.
Діалог має місце на всіх рівнях взаємодії особистості та суспільства. Якщо мова йде про взаємодію окремих підструктур особистості, мається на увазі «внутрішній діалог», результатом якого є особистісна інтеграція, внутрішня гармонія та вирішення внутрішнього конфлікту. Взаємодія окремих особистостей є міжособистісним діалогом, який є фундаментом суспільної згоди. Таким же чином, виділяючи в якості суб’єктів взаємодії групи, організації, соціальні прошарки, партії, громадські організації, держави, можна говорити про міжгруповий, міжнаціональний та міждержавний діалог.
Можливо також трактувати діалог у публічній діяльності як конкретний варіант діяльності по управлінню державою, який здійснюється спільними зусиллями його учасників і спрямований на отримання взаємовигідного для них результату за допомогою гуманних засобів. При цьому під гуманними засобами розуміються інститут права та моральні норми, пріоритет договірних методів рішення спірних суспільних проблем над силовими.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ