Діалогова взаємодія суб’єктів сучасного громадянського суспільства

     

      Оновлення суспільних відносин під впливом орієнтації на діалог, свободу й активну участь громадськості в державному управлінні, демократизація соціальних інститутів, налагодження діалогових форм співпраці влади та громадськості викликає необхідність наукового аналізу потенціалу громадянського суспільства, формування ідеї та концепцій якого належить до історико-філософської та наукової спадщини. Але активні теоретичні пошуки виявили нечіткість у визначенні громадянського суспільства через змішування різних підходів до його аналізу. Виявляється необхідним визначити громадянське суспільство в різних аспектах. У роботі А. Карася в цілому окреслюється п’ять концептуальних підходів до розуміння та інтерпретації сучасного громадянського суспільства, кожен з яких має свої внутрішні суперечності [147]. Поширеним є соціологічний підхід, який окреслює функціонально-структурні елементи громадянського суспільства (Дж. Александер, Л. Бляхер, Е. Гіденс, М. Маркус, Т. Парсонс, О. Сунгуров, О. Храпко, О. Хуснутдінов та ін.). Нормативно-політологічний підхід пов’язаний з ідеєю про те, що громадянська активність має продовження в політичній сфері і може посилюватися або послаблюватися за рахунок інституціональної сфери. До даного напрямку належать праці, які є джерелом дискусій про взаємозв’язок громадянського суспільства та демократії (Е. Арато, В. Бакуменко, О. Габрієлян, Дж. Кин, В. Князєв, Дж. Коген, А. Колодій, О. Михайловська та ін.). Додатковий аспект проблематики здійснення громадянського суспільства охоплюється юридично-правовим підходом. Серед українських дослідників, які беруть до уваги проблематику соціальної філософії, можна відмітити праці В. Будз, С. Головатого, І. Кального, О. Корнієвський, В. Речицького, Т. Розова, Г. Тертички та ін. Класичний та сучасний (неокласичний) підходи належать до філософської концептуалізації. Перший бере початок від ідеї полісу Аристотеля та пов'язаний із поняттям природного права. Другий підхід стосується тлумачення природи громадянської соціальності та є похідним від розуміння свободи як ідеалу морально-етичних засад соціального порядку (Е. Блек, М. Волцер, Е. Еберлі, Дж. Маклін, С. Сампсон та ін.).

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ