Джерельна база вивчення взаємодії політичних партій та державної політики в Україні

     

      Початок ХХІ ст. приніс із собою низку викликів для країн світу, зокрема для України. Найсерйознішим викликом для нашої країни є необхідність будувати нову демократичну державу в умовах розвитку глобалізаційних процесів. Саме глобальні процеси підштовхують Україну до вирішення низки внутрішніх питань, розроблення нової стратегії і тактики розвитку суспільства в сучасних умовах. Країна змінюється, зокрема, і під зовнішнім тиском. Масштабні зміни в Україні після розвалу Радянського Союзу визначили особливу увагу дослідників, політиків, партійних працівників до проблем змін політичної системи та державного управління, напрямів суспільного розвитку та умов і інституцій, що його забезпечують. Стан демократії в Україні, адже ми заявили про демократичний шлях розвитку нашої країни, викликає занепокоєння як у наших співвітчизників, так і серед міжнародної спільноти. Демократичні зміни вимагають з’ясування загальної та локальної специфіки державотворчих, політичних та інших процесів на пострадянському просторі, ретельного вивчення ключових державно-владних інститутів, способів їх функціонування, механізмів формування та урівноваження.

      У загальному плані розробки проблем методології в контексті порівняльних досліджень в Україні, зокрема, у державному управлінні, варто відзначити роботи таких авторів, як: О.Валевський [86], Ю.Кальниш [256], В.Пилипенко, Ю.Салюк, С.Кримський [322], Ю.Павленко, Ю.Пахомов [425], В.Селіванов [588] та ін.

      У працях зазначених авторів у різнопланових варіантах і версіях поєднуються інституціональний та процесуальний аналіз. Інституціональний аналіз звертається до розгляду статичних структур та інститутів влади. Процесуальний аналіз орієнтує на вивчення складної динаміки політичних процесів, діяльності, орієнтацій, відносин. Перший підхід, як правило, застосовується щодо стабільних соціально-політичних систем. Другий - при дослідженні неоднозначних ситуацій, латентних політичних явищ. Запропонований професором В.Бакуменком парадигмальний підхід до розв’язання проблем сучасного державного управління та розвитку соціальних систем, значною мірою вплинув на формування методології нашого дослідженя [29].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ