Теоретичні основи формування економічної безпеки промислових підприємств
Становлення ринкової економіки в Україні значною мірою вплинуло на умови господарювання підприємств через дію таких факторів, як нестійкий стан економічного зростання в країні та його залежність від зовнішніх чинників, неефективність використання матеріальних ресурсів, що спричинило низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції, недосконалість захисту права власності, недостатність умов для формування необхідного інвестиційного капіталу тощо [124]. Сучасні підприємства здійснюють господарську діяльність також в умовах постійного дефіциту та протиріч правової бази, загострення конкурентної боротьби між підприємствами, відсутності науково-обґрунтованої концепції реформ тощо.
В найбільш узагальненому вигляді підприємство є самостійним суб’єктом господарювання, який здійснює ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність для задоволення суспільних й особистих потреб з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність [22].
Функціонування підприємств обумовлено зв’язками та відносинами в оточуючому середовищі, яке на сьогодні характеризується високим рівнем невизначеності, ступінь узгодженості з котрим значною мірою впливає на ефективність їх господарювання. Все це повинно враховуватися при визначенні та забезпеченні економічної безпеки підприємства.
В Україні діяльність підприємств в аспекті забезпечення економічної безпеки регулюється Указом Президента України «Про стратегію національної безпеки України» [124], Законами України «Про основи національної безпеки України» [39] та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» [38], Господарським кодексом України [22] й іншими законами.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
