Аналіз інституційної системи державної інвестиційної політики
Політичні зрушення наприкінці 2004 – початку 2005 рр. здійснили системний вплив на всі сфери суспільного життя, й не оминули національну економіку. Різка зміна пріоритетів соціально–економічної політики, розворот до першості соціальних орієнтирів економічного розвитку далися взнаки у вигляді модифікації векторів економічного розвитку та зміни чинників економічного зростання.
В економічній сфері період 2005–2009 рр. позначився суттєвим підвищенням впливу політичних чинників на перебіг економічних процесів. Політичні процеси наприкінці 2004 р. стали каталізаторами та рушіями розкриття об’єктивних суперечностей економічної сфери, нагромаджених у попередні періоди.
Однією з ключових передумов радикальних політичних змін в Україні на рубежі 2004–2005 рр. стала системна криза сформованої соціально–економічної моделі. Фрагментарність соціально–економічної системи та незорієнтованість соціально–економічної стратегії держави на її консолідацію вилилася у відповідну фрагментарність економічного зростання, яка загострила конфлікти елементів та механізмів цієї системи.
Провідну роль в економічній фрагментарності відіграло збереження обмеженої місткості внутрішнього ринку на тлі експортної моделі економічного зростання. Відбулося формування потужних галузевих угруповань, які практично не орієнтовані на вітчизняного покупця – ключову фігуру будь-якої ринкової економіки. У результаті предметами їхньої лобістської діяльності стали заходи економічної політики, які ведуть до обмеження внутрішньої купівельної спроможності – отримання експортерами пільг за рахунок зростання фіскального тиску на інших учасників ринку; обмеження собівартості за рахунок незначного зростання питомої ваги в ній заробітної плати, підвищення цін під впливом міжнародної кон’юнктури тощо.
