Критерії формування адміністративно-територіальних структур

     

      Оскільки адміністративно-територіальна структура є інструментом територіального управління, ефективність останнього значною мірою залежить від принципів, на основі яких здійснюється розподіл території на управлінські одиниці. Оптимальність адміністративно-територіальної структури залежить від особливостей врахування низки критеріїв. М. Лесечко розглядає критерій, як "засіб для винесення судження; стандарт для порівняння; правило для оцінки" [229, с. 296]. Таким чином критерій постає у вигляді абстрактного віддзеркалення об’єктивної реальності. З цієї точки зору критерій можна класифікувати також як "міру степеня близькості до мети", або ж як "подібність цілі, її апроксимацію, модель". Якщо розглядати критерій як модель цілі, то виникає питання про можливість досягнення між ними повної відповідності. А. Чемерис та М. Лесечко доводять, що "критерії не можуть повністю збігатися з цілями вже хоча б тому, що вони фіксуються в різних шкалах: цілі – в номінальних, критерії – у таких, що допускають упорядкування" [444, с. 230]. Однак, кількісний вимір критеріїв дозволяє об’єктивніше підходити до проблеми визначення управлінських альтернатив. Отже критерій є інструментом механізму оптимізації управління. Зрозуміло, що обґрунтованість у виборі критеріїв формування адміністративно-територіальних структур є одним з основних чинників, який дозволяє підвищити ефективність територіального управління.

      Конфігурація адміністративно-територіальних структур залежить від низки чинників, які зумовлюють загальну територіальну структуризацію суспільства. Ф. Заставний зазначає, що при формуванні мережі адміністративно-територіальних одиниць "враховується широкий спектр економічних, соціальних, історичних, політич¬них, національно-етнічних, релігійних та інших чин¬ників" [127, с. 357]. До цього переліку В. Яцуба додає також такі чинники, як демографічні, екологічні, гео¬графічні, культурні тощо [462, с. 7], А. Доценко акцентує увагу зокрема на розмірах території, природно-ресурсному потенціалі, густоті поселенської та транспортної мережі [100, с. 28-29], а М. Долішній звертає також увагу на "вимоги національної безпеки та оборони" [98, с. 482]. Відповідно, адміністративно-територіальні критерії можна розглядати в якості кількісної інтерпретації впливу конкретного чинника на формування адміністративно-територіальних структур.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ