Концептуальні підходи до реформування адміністративно-територіальної структури в сучасній Україні
Реформування адміністративно-територіальної структури в сучасній Україні є принциповою проблемою. Від її успішного розв’язання залежить ефективність функціонування та розвитку українського суспільства на тривалий період. Як зазначає В. Кравченко, "запровадження власного територіального устрою є важливим фактором утвердження державності" [176, с. 106]. Однак проблема вже тривалий час не знаходить свого розв’язання. Внаслідок цього досі не створено прийнятних схем регіоналізації та адміністративно-територіального устрою [96, с. 5]. На думку М. Долішнього, "формування нової мережі адміністративно-територіальних утворень як було проблемним одразу після здобуття Україною незалежності, так і залишилося каменем спотикання й по сьогоднішній день. Очевидно, слід шукати нові підходи до розв'язання цього завдання" [98, с. 483-484].
Серед причин, через які досі не вдалося впритул приступити до реформування адміністративно-територіальної структури України особливу роль відіграє розмитість концептуальних підходів до розв’язання цієї проблеми. На думку А. Чемериса та М. Лесечка, відсутність всебічного напрацювання змісту реформи є одним із суттєвих чинників, що сповільнюють хід адміністративно-територіальної реформи [445, с. 20]. Науковці звертають увагу на проблему відсутності "ґрунтовних системних проробок адміністративної реформи в Україні" [226, с. 102]. Зрозуміло, що формування концепції адміністративно-територіальної реформи в умовах України є завданням надзвичайної ваги. Вирішення цього завдання ускладнюється значною внутрішньою диференціацією держави, суттєвим розбіжностям у розумінні цілей та напрямків реформи. У цій ситуації, як стверджують Т. Ковальчук та С. Тулуб, "лише за одним параметром не можна чітко визначити межі територіального утворення потрібних масштабів" [147, с. 11].
Через це аналіз та систематизація існуючих концептуальних підходів до реформування адміністративно-територіальної структури в сучасній Україні сприятиме виявленню загальноприйнятних, принципових позицій у цьому питанні. Таким чином можна звести до спільного знаменника існуючі розрізнені концептуальні підходи. Одним з таких пунктів, які не викликають заперечень, є застосування принципу конституційності та законності при здійсненні удосконалення системи адміністративно-територіального устрою України. Пропонувалося, щоб це положення знайшло адекватне висвітлення на законодавчому та нормативному рівнях [186, с. 168].
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
