Методологічні підходи до удосконалення адміністративно-територіальної структури в Україні
Удосконалення адміністративно-територіальної структури є актуальним завданням для кожної територіальної суперсистеми. Необхідність змін спричинена динамічністю територіальної організації суспільства, що знаходить свій вияв у низці процесів географічного характеру. Загалом геопрострову організацію можна розуміти як "процеси внутрішнього поділу, об'єднання і системоформування, здійснення її внутрішніх і зовнішніх функцій" [402, с. 37]. Оскільки адміністративно-територіальна система є похідною по відношенню до територіальної суперсистеми, вона потребує постійного приведення у відповідність до змін, які мають відношення до територіального аспекту суспільної життєдіяльності.
Суспільно-політичні трансформації, в яких перебуває Україна, не знаходять наразі свого віддзеркалення в трансформації адміністративно-територіальної структури. Однак в Україні причиною недостатньої ефективності територіального управління є не лише відставання адміністративно-територіальних структур від вимог часу. Поряд з цим має місце також проблема невідповідності наявної адміністративно-територіальної структури вимогам суто методологічного характеру, не пов’язаним з ціннісними характеристиками системи. Це передусім проблеми, пов’язані з віддзеркаленням в актуальній адміністративно-територіальній структурі явищ та процесів геопросторової організації суперсистеми.
Спостерігається парадоксальна ситуація. Різновекторність трансформаційних процесів у політичній, економічній, соціальній сферах загальмували вироблення загальноприйнятної концепції трансформації адміністративно-територіальної структури в Україні. Однак поряд з цим, відсутність консенсусу щодо адміністративно-територіального реформування призвела до повного гальмування. Таким чином тривалий період дискусій та вироблення спільного знаменника у питанні реформи призупинив природній та необхідний постійний процес удосконалення адміністративно-територіальної структури. Все це сприяє зростанню та накопиченню проблем, непорозумінь адміністративно-територіального характеру.
До питань методологічного характеру ми відносимо ті, які характеризують особливості територіального розміщення, взаємодії та структури елементів, які беруть участь у формуванні адміністративно-територіальної організації. Отже йдеться насамперед про об’єкти, явища та процеси географічного характеру.
Вся работа доступна по ССЫЛКЕ
