Інвестиційна привабливість на мікро-, мезо- та макрорівні

     

      Ключовим моментом вибору стратегії є визначення інвестиційної привабливості сфер і напрямів вкладання коштів. Варто розглянути схему оцінки інвестиційної привабливості галузі й регіону для визначення пріоритетів у стратегії.

      Інвестиційна оцінка галузі може будуватися за такою схемою:

      1. Місце галузі в економіці: частка у валовому внутрішньому про¬дукті країни, соціальна орієнтація й значення продукції галузі, спо¬живчі особливості продукції, частка експорту, залежність від імпорту, енергомісткість, сировинна забезпеченість, рівень забезпеченості внутрішніх потреб країни, основні споживачі продукції.

      2. Організація галузі: тип конкуренції на ринку галузевої продукції, рівень конкуренції, наявність монополістів і галузевих об’єднань, фінансово-промислових груп, зв’язок з іншими галузями, горизон¬тальні й вертикальні зв’язки в галузі, наявність бар’єрів для входу на галузевий ринок, сегментація галузевого ринку, динаміка активності на ринку, еластичність попиту й цін. 3. Характеристика ринку, попиту й споживання продукції галузі: рівень конкуренції чи монопольності, особливості ринку збуту, фактичні й потенційно можливі обсяги місткості галузевого ринку, стій¬кість галузі до загальноекономічних спадів.

      4. Технічна база й виробничий апарат галузі: застосовані техно¬логії, їх відповідність світовому рівню, складність продукції й вироб¬ництва, капіталомісткість і наукомісткість продукції, рівень інновацій, стан науково-дослідної та проектної роботи в галузі, середній вік основних фондів, коефіцієнт зносу.

      5. Рівень державного втручання (або можливості для цього) в роз-виток галузі: наявність галузевого органу державної влади в особі міністерства чи комітету, агентства, комісії і т. ін., державні капітальні вкладення в розвиток галузі, податкові пільги, можливість прискореної амортизації, вплив на механізм ціноутворення, соціальні й еко¬логічні нормативи й вимоги до підприємств і роботодавців тощо.

      6. Соціальна значимість галузевої сфери діяльності: кількість ро¬бочих місць, дисциплінованість працівників, плинність кадрів, рівень зайнятості в галузі, регіональне розміщення виробництв, середня заробітна плата, коефіцієнт змінності роботи виробничого персоналу, травматизм, вплив громадських організацій, робота й вплив проф¬спілок, виробничі відносини колективів і дирекцій підприємств, екологічна безпека виробництва чи продукції, статистика страйків і конфліктів та збитків від них.

      7. Фінансові умови галузі: середньогалузевий рівень рентабель¬ності, фондовіддача, середня віддача на вкладений капітал, оборотність активів, їх середня ліквідність, типовий порядок розподілу і використання прибутку, фінансовий стан підприємств і зміни в ньому.

      8. Перспективи розвитку галузі: технології, продукції, наукові до-слідження, конкуренція.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ