Економічний стан України за останні роки характеризується нестабільністю. Це проявляється як на макрорівні: політичні кризи, недосконалість законодавства, в тому числі податкового та в рамках регулювання інвестиційної діяльності, як наслідок, виникають проблеми на мікрорівні: підприємства втрачають стійкі конкурентні позиції через неможливість своєчасно оновлювати основні виробничі фонди, впроваджувати інновації, підвищувати конкурентоспроможність персоналу та ін.
Головними внутрішніми чинниками такого становища є:
мінлива, багаторівнева, складна система оподаткування підприємницьких структур та фіскальна політика взагалі;
недостатньо дієва та виважена монетарна політика;
переважно інфраструктурна, а не інноваційна орієнтація економіки;
слабке мотиваційне ядро соціально-політичних факторів із зосередженням уваги на допомозі іноземних інвесторів та західної української діаспори;
низька привабливість інвестиційного ринку реальних вкладень і переорієнтація інвесторів на фінансовий ринок державних зобов'язань
[46, с. 6];
недосконалість податкового законодавства, що потребує уточнення, особливо щодо податкового регулювання інвестиційної діяльності;
немає чіткої спрямованості на підтримку вітчизняних інвестицій.
Прояв внутрішніх чинників підсилюють зовнішні міжнародні чинники:
нестабільність світового фінансового становища; стійкі дефіцити державних бюджетів розвинутих країн; неповна сумісність економіки України з галузево-інституціональною структурою світового розвинутого економічного середовища.
Поліпшити економічне становище в Україні можливо за умови проведення виваженої, обґрунтованої інвестиційної політики, яка повинна мати системний характер і орієнтуватися на реалізацію національних переваг [46, с. 6]. Обґрунтована інвестиційна політика виступає фактором підвищення національної конкурентоспроможності країни. Можна простежити й зворотній зв’язок – якщо рівень конкурентоспроможності в країні знаходиться на високому рівні, то й можливості для ефективної інвестиційної діяльності (з боку підприємств) та інвестиційної політики (з боку держави) мають дієвий результат.
