Регулятивний потенціал прямого оподаткування в стимулюванні інвестицій

     

      Розвиток інвестиційного потенціалу України потребує підтримки з боку держави та розуміння важливості цього процесу з боку підприємців. Але це розуміння не можливе, коли, займаючись інвестиційною діяльністю, підприємства зменшують свій прибуток через значні інвестиційні витрати. Тому стимулювання інвестицій є важливим завданням державної регулятивної політики.

      За оцінками експертів економіка України відчуває гостру нестачу інвестиційних ресурсів – понад 200 млрд. грн. В цих умовах доцільною уявляється реалізація заходів щодо застосування стимулюючої ролі оподаткування в розвитку інвестиційної сфери. Окремі питання цієї проблеми досліджені в працях українських вчених: І. Бланка, О. Василика, О. Данілова, А. Крисоватого, П. Мельника, В. Федосова та ін. У той же час продовжується розробка заходів пожвавлення інвестиційної діяльності підприємств на базі вдосконалення такого інструмента податкової політики, як податок на прибуток [71, с. 81].

      Стосовно транснаціональних інвесторів слід зазначити, що при вирішенні питання інвестування їх цікавлять насамперед фінансові умови в країні, куди спрямовуються інвестиції.

      По-перше, це потенційні можливості ринку збуту того або іншого продукту, прикладом є пивна та кондитерська індустрія.

      По-друге, це політична та економічна стабільність в країні.

      По-третє, це особливості системи оподаткування [71, с. 82].

      У 2007 році в України було здійснено кроки до реформування законодавчої бази стимулювання інвестиційної діяльності. Було затверджено Концепцію реформування податкової системи України [153] та підготовлений проект Податкового кодексу [153] (далі – Проект).

      В сучасній податковій теорії сформувалося в цілому негативне відношення до податкових пільг, які є одним з видів інструментів податкового регулювання. Разом з тим досвід розвитку податкових систем європейських держав, проаналізований в розділі 2.1, свідчить про те, що на тлі загального зниження кількості податкових пільг податкові стимули інвестиційної та інноваційної діяльності не тільки зберігають своє положення, але й переходять у розряд найбільш важливих та поширених механізмів податкового регулювання.

      Одним із основних податкових стимулів, який може бути наданий державою суб'єктам господарювання, є повна або часткова відмова від оподаткування прибутку, тобто від частини податкових надходжень у бюджет. Однак надання навіть цільових податкових стимулів створює прецедент для їх використання. Компанії, що займаються діяльністю, на яку не розповсюджуються стимули, будуть домагатися їх поширення на свою діяльність або одержання стимулів у будь-якій іншій формі. І вітчизняна, і іноземна практика свідчать про те, що введені стимули мають тенденцію поширюватися на інші види діяльності. Тому створення таких податкових стимулів приводить до необґрунтованого «розповзання» податкових пільг й необхідності періодичної боротьби з ними [71, с. 85].

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ