Загальна методика визначення доцільності застосування інструментів податкового регулювання інвестиційної діяльності
Даний методичний підхід міститься у восьми етапах та передбачає аналіз світового досвіду регулювання інвестиційної діяльності, адаптування його до пріоритетів державної політики, розробку критеріїв податкової підтримки інвестиційної діяльності, послідовну перевірку на відповідність цим критеріям та формування найбільш раціонального набору інструментів податкового регулювання, які дадуть максимальний ефект від їх системного застосування.
На першому етапі аналізується зарубіжний та вітчизняний досвіду податкової підтримки інвестиційної діяльності, в результаті якого виявляються особливості використання різних інструментів. В результаті проведення цього етапу виявляються переваги та недоліки кожного з застосовуваних важелів податкового регулювання інвестиційної діяльності. Аналіз цього етапу було зроблено у другому розділі дисертаційного дослідження.
Другий етап запропонованого підходу передбачає аналіз відповідності інструментів податкового стимулювання встановленим пріоритетам національної соціально-економічної політики та критеріям податкової підтримки інвестиційної діяльності. Аналізуються всі нормативні та законодавчі акти України, що регулюють інвестиційну діяльність [57, 58 та ін.], особливості функціонування підприємств, що займаються інвестиційною діяльністю. Після проведення такого аналізу, ті інструменти податкового регулювання, що не відповідають визначеним критеріям та пріоритетам, визнаються неефективними для застосування у вітчизняній економіці та відбраковуються, а ті засоби податкового регулювання інвестиційної діяльності, що відповідають пріоритетам держави повинні пройти подальшу фільтрацію на наступних етапах методичного підходу.
Важливою частиною цього етапу, яка органічно пов’язана із пріоритетами державної соціально-економічної та інвестиційної політики, є визначення критеріїв державної підтримки інвестицій.
Незважаючи на те, що масштаби інвестицій (як внутрішніх, так і закордонних) в економіку України істотно відстають від відповідних показників європейських держав, проблема обґрунтування критеріїв інвестицій як об'єкта податкового стимулювання є досить актуальною й для України, у першу чергу, у зв'язку з обмеженістю бюджетних ресурсів.
Податкова підтримка інвестицій повинна здійснюватися тільки в тому випадку, коли останні відповідають не якому-небудь одному, а системі взаємозалежних критеріїв. Причому у зв'язку з особливостями сучасного етапу розвитку національної економіки України як сама система критеріїв, так і їх кількісні параметри не можуть повністю відповідати застосовуваним за рубежем.
До таких критеріїв можуть бути віднесені наступні (рис. 3.2).
1) Відповідність спрямованості інвестицій загальнодержавним пріоритетам. Основна проблема в цій сфері пов'язана з відсутністю чіткої стратегії розвитку економіки країни. На думку автора, на першочергову державну підтримку заслуговують саме ті інвестиції, які сприяють створенню, зміцненню й розвитку конкурентних переваг країни, і на цій основі – підвищення національної конкурентоспроможності. При цьому, як свідчать вітчизняна практика й закордонний досвід, галузевий підхід до надання податкових пільг без прив'язки до конкретних конкурентних переваг неприйнятний, оскільки він не відповідає принципу «точкової» підтримки інвестицій.
