Методичні підходи до оцінювання ефективності податкових важелів інвестиційного розвитку
Ефективність у самому загальному вигляді означає «співвідношення результату або ефекту якої-небудь діяльності й витрат, пов'язаних з її здійсненням. Причому це може бути як співвідношення результатів й витрат, так і співвідношення витрат і результатів діяльності» [205, с. 375].
Сутність ефективності податкових важелів інвестиційного розвитку полягає в досягненні певного результату від їх здійснення на одиницю витрат, пов'язаних з їх реалізацією.
Показники ефективності податкових важелів інвестиційного розвитку визначаються співвідношенням ефекту й витрат. Ці показники можуть бути двох типів: прямі й зворотні.
Прямі показники розраховуються шляхом співвідношення результату й витрат і вирішують завдання безпосереднього виміру рівня ефективності податкових важелів інвестиційного розвитку, відображають основний шлях підвищення ефективності їх використання – збільшення результату з кожної одиниці витрат.
Зворотні показники відображають співвідношення витрат з результатом. Вони зв’язані з іншим шляхом підвищення економічної ефективності – зниженням витрат на кожну одиницю одержуваного результату.
Таким чином, для оцінки ефективності податкових важелів інвестиційного розвитку необхідно визначити пов'язані з їх здійсненням витрати й очікуваний внаслідок її реалізації корисний результат.
В найбільш спрощеному вигляді ефективність інструментарію оподаткування необхідно визначати співставленням ефекту, досягнутого внаслідок його запровадження, та витрат, пов’язаних із цим запровадженням. Якщо отримано результат менший одиниці, то здійснені заходи не призвели до позитивних результатів, коли ж він перевищує одиницю – досягнуті дійсно позитивні наслідки. Методика обчислення ефективності від впровадження податкових пільг наведена на рис. 3.3.
