Соціально-ціннісні аспекти державного управління забезпеченням суспільної стабільності

     

      Свідомісний вимір суспільної стабільності являє собою суб’єктивно-ідеалізовану установку всього процесу суспільного розвитку, визначаючи його соціально значимі пріоритети, і фактично виступає опорною складовою суспільної стабільності, а отже, потребує створення такої наукової концепції, яка б визначала напрями її формування в умовах суспільної нестабільності та надавала практичні рекомендації щодо механізмів суспільної стабілізації в цілому. В цьому аспекті значна увага науковців зосереджена на формуванні свідомої особистості, яка б керувалася загальнолюдськими нормами моралі, та принципами суспільного буття, ідеологічними установками та національними цінностями тощо, тобто фактично мова йде про формування духовної складової суспільної стабільності на всіх її рівнях.

      Основою свідомісного виміру суспільної стабільності виступає свідомість, яка поряд з таким категоріями як цінності та ідеологія, що є взаємопов’язаними і взаємотворчими, утворює підґрунтя для сприйняття соцієтальних параметрів суспільного життя на рівні всіх соціальних суб’єктів. Відтак, свідомісний вимір суспільної стабільності з одного боку виступає відправною точкою державотворення, акумулюючи в собі систему цінностей, норм і пріоритетів всіх соціальних суб’єктів, специфіка якої на рівні держави і суспільства найбільш повно проявляється і реалізується в політичному просторі, а з іншого – є певною мірою перехідною синтетичною стадією формування єдиної державної, громадянської та духовної культури. У даному контексті не є принциповим вичленовування свідомісного виміру суспільної стабільності з загального середовища аналізу явища самої стабільності, що на рівні наукової абстракції дозволяє ототожнювати не поняття, а явища, адже йдеться перш за все про парадигмальний рівень наукової рефлексії свідомісного виміру суспільної стабільності. Базова модель свідомісного виміру суспільної стабільності представлена на рис. 3.1.

      Умовами формування свідомісного виміру суспільної стабільності можна вважати систему моральних норм та принципів, до яких відносяться перш за все моральність, чесність, справедливість, порядність та відповідальність, і дотримання яких сприяє узгодженню інтересів всіх суб’єктів управління, налагодженню компромісу та національної злагоди в державі в інтересах стабілізації суспільства. Основою моральних норм в свою чергу виступають загальнолюдські та національні культурні цінності та ідеї, а також базові цінності демократичного суспільства; а основою принципів – основні положення розвитку соціальних систем, а також принципи культури державного управління, які є суспільно значимими і розвиваються перш за все на міждержавному, загальнодержавному, місцевому та політичному рівнях і, за умови максимальної відкритості системи, призводять до адаптації найкращих світових зразків культури державотворення, державного і суспільного управління та прийняття рішень щодо національних потреб держави. Зазначені принципи забезпечуватимуть стабілізацію не лише свідомісної, ціннісної, культурної, політичної складової державного управління в етичній площині, але й загалом всього процесу суспільного розвитку.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ