Специфічні механізми забезпечення суспільної стабільності

     

      Аналіз механізмів забезпечення суспільної стабільності на рівні різних підсистем суспільства та на рівні суспільства в цілому виявляє необхідність розведення цих механізмів на загальні та специфічні. Якщо в першому випадку державне управління прагне охопити зовнішню сферу вияву нестабільності системи та спирається на системний підхід у забезпеченні суспільної стабільності, то у випадку активізації внутрішніх загроз і небезпек стабільності системи, розвитку умов для дестабілізації застосування загальних механізмів не має потрібного ефекту. В такій ситуації державне управління має переорієнтовуватися на застосування специфічних механізмів державного управління забезпеченням суспільної стабільності, які формуються в межах комплексного підходу, дозволяючи враховувати внутрішні виклики, пов’язані з конфліктогенністю суспільства та його різних підсистем, що дестабілізує систему в цілому. За такого підходу можна виділити наступні причини переходу системи до порогового, нестабільного та хаотичного стану [170]: вплив недостатньо засвоєних або невдало застосованих технічних нововведень, внутрішні та зовнішні соціальні конфлікти, різкий занепад соціально-економічного порядку. Досить важливими будуть також проблеми, які пов’язані з політичними конфліктами та неузгодженими діями суб’єктів державного управління, тобто фактична неспроможність держави як суб’єкту управління здійснювати належне керування, а також моральний занепад суспільства і втрата ціннісних ідеалів. В такій ситуації виникає потреба трансформації суспільних інститутів та ролей, які б перебрали на себе управлінські функції щодо адаптації. Закономірно будуть застосовуватися нові принципи державного управління, вироблятимуться нові механізми та закріплюватимуться нові функції.

      Вся работа доступна по ССЫЛКЕ