Облікова політика корпорацій як елемент системи корпоративного управління
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин надзвичайної актуальності набувають проблеми розробки та впровадження організаційно-методичних механізмів корпоративного управління діяльністю корпорацій, які реалізували б засади створення високоефективного конкурентоспроможного корпоративного сектору. Управління корпорацією є внутрішнім засобом забезпечення функціонування корпорацій та контролю над ними, а належний рівень корпоративного управління допомагає забезпечити ефективне використання підприємствами-членами корпорації їх капіталу для забезпечення “синергії”. Найбільш актуальною для корпорації, що є специфічною формою сучасних інтегрованих структур, є проблема створення ефективної системи корпоративного управління, оскільки недостатній рівень організації корпоративного управління, по-перше, призводить до зниження економічної ефективності корпоративного сектора та, по-друге, здійснює значний негативний вплив на інвестиційну привабливість корпорацій. Практичне вирішення цього питання ускладнюється відсутністю механізмів узгодження дій органів корпоративного управління та інструментів забезпечення ефективності його організації, зокрема, комплексної оцінки стану корпоративного управління в корпорації та організації корпоративної облікової політики. Це зумовлює необхідність і актуальність досліджень, спрямованих на вирішення науково-практичного завдання з удосконалення організації корпоративного управління у корпораціях.
Разом з тим подальшого дослідження потребують сутність корпоративного управління, формування системи корпоративного управління та використання облікової політики. Важливим завданням є розробка науково-методичних положень, що визначають організацію корпоративного управління, рекомендацій щодо побудови системи корпоративного управління, яка б забезпечувала максимізацію вартості корпорації із дотриманням інтересів учасників корпоративних відносин і роль облікової політики в цьому процесі. Крім того, інтеграція і глобалізація бізнесу, залучення корпорацій в соціально-економічну діяльність вимагають нових наукових підходів до розробки системних методів корпоративного управління.
Відмітимо, що процес управління діяльністю корпорацій, які функціонують в різних галузях національної економіки і на міжнаціональному рівні, вже давно є предметом наукового інтересу дослідників всього світу. Вагомий внесок у дослідження проблем та особливостей корпоративного управління у своїх працях дослідили такі представники західної економічної думки, як: А. Демб, Ф. Нойбауер 95, П. Друкер 115, М. Аока, Х. Ки Ким 192, Д. Мерсер 265, С. Росс 312, О. Уільямсон 499, П. Харбрехт 497. Серед найбільш значних досліджень, які висвітлюють певні аспекти теорії і практики корпоративного управління, варто відзначити праці таких зарубіжних дослідників, як: В.Г. Антонов, Н.К. Гогуа 73, В.В. Крилов, А.В. Бандурін 13, Р.С. Кравченко 200, М. Ільїн, А. Тихонов 141, Г.А. Сухадольський 428.
Віддаючи належне науковим розробкам зарубіжних дослідників, варто зауважити, що на сьогодні ряд теоретичних і практичних питань щодо вибору й застосування сучасних інструментів корпоративного управління, методичних підходів до налагодження ефективних суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків у системі корпоративного управління, взаємозв’язку системи корпоративного управління з системою бухгалтерського обліку залишаються частково дослідженими та потребують подальшого наукового обґрунтування.
