Види інтеграції підприємств аграрного сектору та форми розвитку співпраці агровиробників у сфері маркетингу
Враховуючи значення великих форм організації агробізнесу для забезпечення продовольчої безпеки держави, можна стверджувати, що економічний механізм реалізації стратегій інтеграції посідає особливе місце в системі стратегічного управління підприємствами АПК. Він являє собою складну сукупність юридично регламентованих економічних (злиття, франчайзинг) та позаекономічних (поглинання) методів, прийомів, важелів і стимулів цілеспрямованого регулювання економічних відносин у сфері виробництва, обміну, розподілу, споживання й накопичення.
Нині триває пошук різних організаційно-економічних форм та механізмів cтратегії інтеграції, які враховували б особливості аграрного виробництва та об’єктивну необхідність усуспільнення виробництва у вигляді інтеграції сільського господарства й переробної промисловості.
Виділяються такі особливості розвитку системи управління великим інтегрованим формуванням: збереження статусу юридичної особи й господарської самостійності первинних підрозділів; добровільність участі; передача частини повноважень спеціальному органу управління, створюваному для координації дій господарюючих суб’єктів, що входять до формування; внутріфірмове планування; економічна відповідальність і контроль.
