Аналіз нормативно-правової бази з обліку та аудиту грошових коштів
Процес здійснення операцій з грошовими коштами не є хаотичним процесом, а регулюються і контролюються державою, на основі прийнятих законодавчих актів, положень та законів України, основним з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV.
Згідно вказаного закону бухгалтерський облік грошових коштів на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації [34].
При організації і ведені бухгалтерського обліку грошових коштів підприємства в своїй роботі керуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», які являють собою нормативно-правові акти затверджені Міністерством фінансів України №87 від 31.03.99 р. зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №398/3691 від 21.06.99 р., що визначають принципи та методи ведення бухгалтерською обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (IAS 7 «Cash Flow Statements» ( МСФЗ (IAS) 7 «Звіт про рух грошових активів»)) [43].
Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку касових операцій, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов`язковими для виконання ними [35].
