При визначенні собівартості автоперевезень витрати слід класифікувати на прямі і непрямі. До прямих витрат, відносять витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до собівартості окремих видів перевезень: заробітна плата водіїв з нарахуваннями, паливно-мастильні матеріали, амортизація рухомого складу, технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу. До непрямих витрат відносять витрати, безпосередньо не пов’язані з виконанням транспортних робіт, послуг. Це загально виробничі витрати, які включають витрати по управлінню і обслуговуванню виробничого процесу автотранспортних підприємств.
Як показує практика, не всі витрати пов’язані з перевезеннями. Тому для визначення собівартості автоперевезень розрізняють виробничі витрати і витрати періоду. Виробничі витрати – витрати, які безпосередньо пов’язані з перевезенням, зокрема витрати на пальне, електроенергію, запасні частини, оплату праці робітників, зайнятих на перевезеннях. Витрати періоду – це витрати, які розглядаються в тому періоді, в якому вони виникли, зокрема управління, маркетингові дослідження.
Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.
Собівартість перевезень (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.
