Розвиток методології контролю і аналізу ефективності на основі пооб’єктного підходу підприємств
Потенціал ефективності і економічний потенціал підприємства є достатньо взаємопов’язаними, взаємозалежними і взаємообумовленими між собою категоріями. Елементами потенціалу ефективності є потенціал зниження витрат, потенціал прибутковості. Вони визначають стан виробництва і потенціал відтворення вартості підприємства. Це обумовлює необхідність пооб’єктного контролю і аналізу потенціалу ефективності. Концепція ефективності не є новою та сформована зарубіжними та вітчизняними вченими.
Результати аналізу свідчать про наявність теоретичних і практичних проблем організації пооб’єктного контролю і аналізу ефективності діяльності підприємств, які пов’язані з рядом причин:
1. Недосконалість законодавчо-нормативної бази контролю і аналізу доходів і витрат, яка проявляється у: по-перше, неврегульованості на законодавчому рівні питання з визнання доходів і витрат та реальної оцінки активів, по-друге, неузгодженості бухгалтерського і податкового обліку, по-третє, неузгодженість вітчизняних і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності щодо порядку складання і змісту звіту про фінансові результати, що не дозволяє в повному обсязі отримувати достовірну інформацію про потенціал ефективності.
Обґрунтування необхідності регламентації тільки останнього етапу облікового процесу - складання фінансової звітності утворює суттєві прогалини в нормативно-правовому забезпеченні контролю витрат. Основними проблемами обліку і контролю витрат і доходів підприємств в Україні є проблеми повноти і своєчасності їх відображення в обліку, забезпечення оперативності та аналітичності інформації щодо витрат і доходів, створення єдиної інформаційної бази бази норм і нормативів їх обліку і контролю, відповідності обліково-контрольної системи діючим нормативно-правовим актам, цілям і завданням підприємства [68, с. 11]. Сумнівним є таке розуміння “об'єктивної інформації”, яке “не регламентується нормами” [314, с. 75-80]. Згідно з П(С)БО 1 інформація повинна відповідати вимогам дохідливості, доречності, суттєвості, достовірності та зіставності [246, с. 4; 338, с. 20-22]. Якщо інформація будується не за правилами, облік перестає відповідати вказаним вище принципам і стає несистемним [193, с. 104-109; 369, с. 111].
