Середовище реалізації інтегрованої системи фінансового прогнозування: сценарний підхід
Задача побудови інтегрованої системи прогнозування і планування в аграрній галузі викликана необхідністю створення єдиного циклу управління «прогноз-програма-план», адекватного ймовірнісній природі економічних процесів, специфіці галузі і необхідності формалізувати відповідні їм нечіткі ситуації. Інтегрована система прогнозування має представляти собою систему агрегації множин варіантів цілей і прогнозно-планових рішень із можливостями аналізу середовища генерації ризикових ситуацій. З цією метою сформульована дослідницька задача – виявити закономірності, за яких можливо було б обернути пріоритети задоволення внутрішніх інтересів усіх агрегованих учасників системного прогнозування в аграрному секторі – державне регулювання, органи державної влади, господарюючі суб’єкти, населення, інвестори, споживачі – у русло спільного стратегічного прямування.
З метою формулювання сценаріїв розвитку інтегрованої системи прогнозування, експертами, які приймали участь у формуванні системи оцінки багатофакторного ризику в аграрному секторі (детально див.: [314] (і сформували 110 безрозмірних (критеріїв подібності) − параметрів розпізнавання множини варіантів маркетингових, організаційних, виробничих, фінансових ризиків в інтегрованій системі прогнозування) побудовано відповідну ієрархічну структуру (рис. 4.7) факторів і суб’єктних пріоритетів (диференційних стратегічних орієнтирів суб’єктів прогнозування).
У дослідженні виділено сім сценаріїв розвитку інтегрованої системи прогнозування в аграрному секторі, які можна розподілити за стратегічними пріоритетами і імпліцитною державницькою ідеологією: 1) сценарій орієнтований на формування інтегративного консенсусу між сферами макро- і мікроекономічного прогнозування і планування; 2) сценарій розвитку системи в умовах планово-державного механізму управління; 3) сценарій, що наслідує імперативи міжнародних відносин і політико-економічних домовленостей; 4) сценарій, що базується на розширенні протекціоністських заходів в аграрному секторі; 5) сценарій, розширення економічного партнерства на засадах держконтракту і держзамовлення; 6) сценарій орієнтації на розвиток внутрішнього ринку (стимулювання галузей АПК на задоволення внутрішніх потреб держави) і 7) сценарій, що спрямовує на відновлення відтворювальних процесів в аграрному секторі та активізацію технічної політики в АПК.
