Поступове зростання кількості досліджень у сфері інформаційного забезпечення управління інноваційною діяльністю на початку ХХІ ст. зумовлено прийняттям Закону України “Про інноваційну діяльність” (2002 р.). Ігнорування обліково-аналітичного забезпечення здійснення інноваційної діяльності підприємствами як основними її суб’ктами зумовлене нерозвиненістю наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку й аналізу такої діяльності.
Для забезпечення розвитку інноваційної складової економіки за рахунок ефективного управління нею підлягає науковій розробці питання науково обґрунтованої основи розвитку методологічних і організаційних засад бухгалтерського обліку через уточнення класифікації iнновацiйних процесів і відповідних iнновацiйних програм.
Дослідження класифікації інноваційних процесів спрямоване на пізнання можливостей визначення ресурсного забезпечення, зокрема інформаційного, щодо управління інноваційною діяльністю. Ефективність інноваційних процесів на мікрорівні є основою прискорення темпів економічного розвитку в умовах кризової ситуації.
За ступенем інноваційної дії на всі сфери суспільної життєдіяльності
(у тому числі й на економічну діяльність) нововведення можуть бути класифіковані різним чином. Основоположник інноваційної теорії Й. Шумпетер розділив нововведення на базисні і вторинні [386].
