Ефективність системи державного регулювання розвитку підприємництва
Глобалізація економічних процесів, розширення меж бізнесу, поява нових технологій і методів здійснення підприємницької діяльності приводить до значного загострення конкуренції на ринках, що змушує підприємницький сектор вибирати і реалізовувати сучасні стратегії розвитку.
При цьому на перший план виходить проблема не стільки завоювання і створення конкурентних переваг, скільки необхідність створення умов для налагодження і підтримки довгострокових відносин з різними учасниками ринку, підвищення ролі функцій організаційно-управлінської діяльності, реформування систем управління.
Це пов’язане з тим, що крім загальнодержавних інтересів у сфері економіки існують інтереси суб’єктів мезо- і мікрорівня – регіонів, підприємств, населення і, якщо стратегія держави, яка здійснює ринкові перетворення, не забезпечує стабільність соціально-правового середовища, то взаємовідносини між державою, підприємствами і населенням позбуваються загального базису, виникають протиріччя, що приводить до тінізації економіки, створює загрозу прогресу ринкових перетворень.
В Україні ця проблема носить особливо гострий характер у зв'язку зі зміною макроекономічної моделі й створення ринкової економіки. Сьогодні потрібні адекватні сформованим умовам підходи до управління підприємницькою діяльністю, відповідні економічні й організаційні механізми при активній участі і регулюванні процесів державою.
Як було доведено, головним завданням держави в процесі управління розвитком підприємницької діяльності є створення сприятливого середовища, яке розглядається нами як складна ієрархічна система, механізм взаємодії компонентів якої заснований на різних видах зв'язків, і складається з відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем – органів управління, підприємницької інфраструктури, тощо.
