Методологічні підходи визначення оцінки інвестиційного ризику аграрних підприємств
Інвестиційний ризик – невід’ємний і обов’язковий елемент підприємницької діяльності, який виконує важливу функцію фактора розвитку соціально-економічного прогресу і являє собою ймовірність виникнення фінансових втрат у вигляді зниження вартості капіталу або втрати доходу, прибутку через невизначеність умов інвестиційної діяльності. Ризик є об’єктивним явищем у функціонуванні будь-якої організації, що здійснює інвестування. Він супроводжує реалізацію практично всіх видів реальних інвестиційних проектів, у яких би формах вони не здійснювалися. Хоча ряд параметрів цього ризику залежить від суб’єктивних управлінських рішень, відображених у процесі підготовки конкретних реальних інвестиційних проектів, об’єктивна його природа залишається незмінною.
Висока об’єктивна значущість інвестиційного ризику, а також складність, специфіка формування і функціонування вітчизняної економіки надзвичайно актуалізують проблеми вдосконалення управління ним. Ефективне управління інвестиційним ризиком потребує подальшого вивчення й удосконалення методологічних і методичних його аспектів, зокрема систематизації інструментів та методів оцінки, аналізу розбіжностей в оцінках рівня ризику, отриманих за допомогою різних методик, із позиції достовірності.
В Україні за радянських часів існувала практика вважати план ди-рективним завданням, яке має бути будь-що виконане. Це слугувало формуванню хибного враження, що начебто немає особливої потреби враховувати ризик відхи¬лення реального ходу подій від запланованого. Крім того, коректна й обґрунтована оцінка ризиків вважається управлінцями досить-таки складним питанням, оскільки вимагає застосування математичного апарату теорії ймовірності. Через названі причи¬ни вітчизняні офіційні методики з оцінки ефективності інвестиційних вкладень обмежу¬ють питання врахування ризиків лише обчисленням норми дисконту, а практики зде¬більшого ухиляються від оцінки ризиків інвестиційних проектів.
Дослідження з цієї специфічної теми були започатковані зарубіжними вченими. Наприклад, Г.Й. Грейсон розглянув використання так званого методу аналізу чутли¬вості [380]. А.А. Робічек і С.К. Майерс визначили концептуальні проблеми викорис¬тання методу ризик-пристосованого коефіцієнта дисконтування [391]. Використання алго¬ритму прийняття інвестиційних рішень було досліджене Й.Ф. Магі [384]. Але останнім часом дослідження поширювалися, насамперед, у напрямі вдосконалення матема-тичного апарату оцінки ризику, що взагалі дуже важко сприймається практиками. Серед останніх робіт, присвячених темам практичного використання і надійності роз¬рахунків бюджету інвестиційного проекту, можна зазначити дослідження Г.А. Сіка [393]. В Україні така тема взагалі висвітлена недостатньо, що негативно впливає на ефективність інвестиційних рішень, які приймаються аграрними підприємствами. Аналіз сучасної економічної літератури, присвяченої проблемам ризику, показав, що і тепер серед дослідників немає єдиної думки відносно визначення інвестиційного ризику. Так, В.А. Абчук, А.П. Альгін визначають ризик як діяльність або дію до зниження невизначеності [1].
