Страховий захист індивідуума у процесі здійснення подорожі
Особисте страхування туристів
Вирішення проблеми надання медичного захисту особам, які подорожують, залежить від рівня медичного обслуговування та системи фінансування цих послуг у різних країнах. У Рекомендаціях Гаазької декларації з туризму від 14 квітня 1989 р. зазначається, що в межах прав, які мають бути надані туристам, є й така позиція, як право туриста на отримання у разі потреби швидкої та належної медичної допомоги, бажано в межах національної системи соціального страхування, якщо це можливо [9, с. 77].
Постановою Кабінета Міністрів України від 11.07.2002 р. за № 955 затверджено “Програму подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги” [159]. Згідно із законодавством України право на безоплатну медичну допомогу мають громадяни України та іноземні громадяни (громадяни інших країн та особи без громадянства), які постійно проживають на території України. Для всіх інших іноземних громадян порядок надання медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 17.09.1997 р. за № 1021 “Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України” встановлено обов’язкову наявність в іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, страхового поліса, що гарантує оплату вартості екстреної медичної допомоги, придбаного (виданого) у страховика-резидента [160]. Відповідно до “Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну”, затверджених КМУ, однією з підстав для відмови іноземцю або особі без громадянства в оформленні візи може бути “відсутність страхового поліса, встановленого законодавством України зразка” [161].
