Інвестиційні можливості страхових компаній у розбудові туристичної інфраструктури
Бюджети багатьох країн істотно залежать від надходжень із туристичної галузі. За своїми рекреаційними можливостями Україна теж могла б посісти гідне місце у світовому туризмі. Упродовж ряду років в докризовий період в Україні відмічалися позитивні тенденції розвитку в’їзного туризму. Так, у 2008 р. попри кризу країну відвідало 25,4 млн іноземних туристів з 208 країн світу, або на 10 % більше, ніж за попередній період [129]. Закордонні країни відвідало 15,5 млн українських туристів, що дещо менше, ніж у 2007 р. Проте збільшилась кількість туристів, що обслуговуються суб’єктами туристичної діяльності з 2 863 820 у 2007 р. до 3 041 655 у 2008 р. Разом з тим туристичний потенціал України використовується тільки на третину.
Як свідчать підрахунки, незважаючи на поки що недорозвинену інфраструктуру, поганий сервіс, відсутність ряду пільг для суб’єктів туристичної діяльності, Україна вже сьогодні отримує від туризму близько 400–500 млн дол США щорічно.
Нині Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів 308. Підтримання в належному стані потребують і рекреаційні зони, пам’ятки культури та архітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг. Для повноцінного розвитку сфери туризму необхідне будівництво туристичних і спортивних гірськолижних трас, канатних доріг, спортивно-оздоровчих комплексів, засобів розміщення. Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потребує розвитку й розширення. Сфері туризму потрібні магістральні автошляхи і швидкісні шляхи залізничного сполучення. Усі перелічені вище об’єкти туристичної інфраструктури потребують значних капіталовкладень.
Основними напрямами розвитку туризму в Україні до 2010 р. визначені основні джерела його фінансування 309: кошти туристичних підприємств і організацій, зокрема й на умовах пайової участі; кредитні ресурси; іноземні інвестиції; державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам’яток; інші джерела, не заборонені законодавством України.
