Аналіз науково-методичних підходів до оцінки інноваційного потенціалу суб’єктів господарювання
Незважаючи на той факт, що розвиток економічних систем більшості промислово розвинених країн більше набуває ознак інноваційності, як підприємства, так і банки для оцінки результативності цього напрямкуу своєї діяльності продовжують застосовувати лише стандартні методики фінансового аналізу, що базуються на розрахунку різних коефіцієнтів фінансової стійкості, платоспроможності і т.д. Багато господарюючих суб’єктів вже накопичили великий досвід практичної роботи та інформації про свою інноваційну діяльність, однак, як правильно скористатися отриманою інформацією при підготовці стратегічних управлінських рішень, їх керівництво та топ-менеджмент не знають. Тому сучасні технології, за допомогою яких субєкти господарювання можуть оцінити свій поточний стан і розробити ефективні і результативні стратегії майбутнього розвитку, зазнають знач-них змін.
У зв'язку з цим сьогодні осбливо гостро постає питання про вибір інструментарію оцінки інноваційного потенціалу суб’єкта господарюван-ня, який дозволив би оперативно визначити внутрішні можливості та слабкі сторони у його діяльності, а також виявляти приховані резерви.
Аналіз публікацій з проблеми оцінки інноваційного потенціалу вияв-ляє слабке її опрацьовування стосовно окремих галузей і, особливо – на рівні банків. У деяких публікаціях лише констатується той факт, що пи-тання оцінки потенціалу окремих суб’єктів господарювання залишилися поза увагою дослідників. Основна маса публікацій, як ми вже відзначали, присвячена оцінці економічного та ринкового потенціалів субєктів госпо-дарювання. В той же час чіткого і ясного уявлення про структуру та оціночні рівні цих видів потенціалів не сформовано.
