Аналіз узгодженості руху вхідних та вихідних потоків банків
Як було неодноразово відмічено вище, динамічний розвиток банківської системи багато в чому визначається як стабільністю її функціонування в цілому, так й окремих банків зокрема, що входять до такої системи. Насамперед, це пов’язано з тим, що зовнішні умови, в яких діють банки, є досить змінними. Водночас в процесі інтеграції та глобалізації економічного середовища такі умови ненабагато відрізняються для країн з різним станом їх економічного розвитку. Так досить залежними від зовнішніх умов є банківські відсотки, курси валют, котирування цінних паперів, до того ж виникають нові різновиди фінансових операцій та фінансових інструментів тощо. Таким чином, питання аналізу функціонування банків з погляду визначення фінансової стабільності їх розвитку є багатогранними та розгалуженими, де провідне місце відводиться й дослідженню окремих банків. Зокрема, прикладом такого аналізу (у додаток до відміченого у підрозділі 1.3) є роботи О. Бакуна [9], О. С. Доценко [50], Є. С. Кузьменко [82], С. Науменкової та С. Міщенка [94], інших дослідників [14, 116, 139], де вагоме значення відводиться статистичним даним відповідних висновків.
В якості такого статистичного матеріалу в роботі обрано дані за окремими банками, діяльність яких тривалий час визначалась приналежністю (за місцем реєстрації та розташуванням головної установи) до Харківської області. Тобто, функціонування та розвиток обраних банків був підпорядкований не лише загальним зовнішнім факторам впливу (коливанням національної грошової одиниці, інфляційним процесам, монетарній політиці тощо), а й факторам регіонального впливу, які визначалися як розвитком регіону, так й дієвістю і активністю його підприємств та населення на ринку банківських послуг. Відповідні дані за окремими банками, які надалі будуть досліджуватися, подано у додатку Д, додатку Е та додатку Ж.
Разом з цим, для визначення узгодженості руху вхідних та вихідних потоків банків, на нашу думку, доцільно виходи з концепту фінансового потоку, який передбачає, насамперед, збалансованість вхідних та вихідних потоків банку [3]. При цьому, враховуючи першочергову спрямованість вітчизняної банківської діяльності на залучення коштів від фізичних та юридичних осіб, наступне їх розміщення, слід звернути увагу на збалансованість фінансових потоків, що взаємозалежні із потоками наданих кредитів та потоками залучених ресурсів (тобто, кредитним фінансовим потоком і депозитним фінансовим потоком). Водночас важливим є не стільки аналіз між абсолютними значеннями величин таких потоків, скільки аналіз між їх відносними показниками (інакше кажучи, аналіз змін в рядах показників кредитного і депозитного фінансового потоків). Це ґрунтується на тому, що саме взаємна зміна у русі цих потоків і визначає у підсумку здатність до стабільного та стійкого функціонування банківської установи, її розвитку. Водночас з цим відносні значення уособлюють собою швидкість зміни абсолютних показників, які досліджуються та є пріоритетним напрямком щодо визначення фінансової стабільності розвитку банків. Таким чином, у даному випадку визначається загальна здатність банку реагувати на зміни зовнішнього конкурентного середовища. До того ж обсяги кредитних і депозитних фінансових потоків для різних банків занадто різняться між собою, відтак можливість реагування на зміни зовнішнього конкурентного середовища повинна бути не винятковою, а адекватною. Тобто, зміни у русі кредитних і депозитних фінансових потоків повинні бути зваженими та пропорційними.
Отже, важливим є як аналіз абсолютних змін (змін в обсягах руху згаданих потоків), так й відносних значень у русі кредитних та фінансових потоків (зокрема аналіз темпів змін в обсягах руху аналізованих потоків). Проте, насамперед, з даних додатку Д та додатку Е випливає оцінка фінансової стабільності розвитку окремих досліджуваних банків у розрізі обсягів наданих кредитів та залучених ресурсів, відповідно до поданого у табл. 2.2. Це є цілком ґрунтовним, бо окремі банки складають статистичні дані у розрізі всієї сукупності вітчизняних банків.
