Методичний підхід щодо визначення оцінки фінансової стабільності розвитку банку
Як було відмічено в підрозділі 1.3 розвиток інструментарію аналізу стабільного функціонування як окремого банку, так і сукупності банків у цілому повинен бути здійснений в напрямку розробки методичного підходу щодо отримання узагальненої оцінки фінансової стабільності розвитку конкретної сукупності досліджуваних суб’єктів господарювання. Тобто, питання визначення такого підходу, насамперед, варто розглядати відповідно до тих показників банківської діяльності, які характеризують або розвиток окремого банку, або сукупності банків. На перший погляд така система показників здається загальною, однак у цьому випадку слід враховувати, що не всі показники діяльності сукупності банків можуть бути застосовані для узагальнення діяльності окремого банку та навпаки (див. зокрема, міркування підрозділу 1.2). Відповідно до цього та базуючись на матеріалах рис. 1.6 загалом слід розглядати окремі індикатори при розробці методичного підходу щодо визначення узагальненої оцінки фінансової стабільності розвитку банку або сукупності банків.
Звісно, що до таких індикаторів побудови методичного підходу стосовно визначення оцінки стабільного розвитку конкретного банку доцільно віднести, насамперед, внутрішні індикатори аналізу його розвитку. При цьому також слід зауважити на тому, що визначення оцінки фінансової стабільності розвитку банку повинно базуватися на повноті врахування відповідних індикаторів та якості запропонованої оцінки. Отже, ключовим при розробці відповідного методичного підходу є врахування відмічених вище аспектів.
Із приводу першого аспекту, а саме повноти визначення системи індикаторів щодо розкриття узагальненої оцінки стабільного розвитку банку, необхідно наголосити наступне:
по-перше, повнота оцінки функціонування суб’єкту господарювання є досить складною задачею, яка значною мірою визначається відповідно до можливого узагальнення різновидів стабільного розвитку банку згідно зауважень підрозділу 1.1 та можливої множини індикаторів, за якими проводиться такий аналіз. Враховуючи те, що загалом банківська діяльність може бути визначена як множина взаємопов’язаних перетинів основних її різновидів, в якості одного з критеріїв повноти обрання системи індикаторів стабільного розвитку банку для визначення узагальненої оцінки, можна обрати саме ті індикатори, які є взаємопов’язаними до відмічених перетинів. Наприклад, якщо розглядати діяльність банку в цілому, то взаємопов’язаними перетинами основних різновидів такої діяльності є залучення ресурсів та їх відповідне розміщення. Тобто, у якості повної системи індикаторів аналізу для визначення узагальненої оцінки стабільного розвитку банку можна б було обрати динаміку обсягів наданих кредитів та залучених депозитів. Звісно, що доповненням такої системи є врахування ризиків щодо надання кредитів та залучення необхідних обсягів депозитів. Втім варто відмітити, що відповідні значення ризиків певною мірою враховують обсяги наданих кредитів та залучених ресурсів. Тож, таке розширення системи індикаторів аналізу для визначення узагальненої оцінки стабільного розвитку банку навряд чи потрібно вважати повною, хоча в такому випадку повною слід вважати систему індикаторів для розкриття окремих аспектів залучення та розміщення банківських ресурсів. Отже, якщо окремо розглядати оцінку стабільності банку з погляду відмічених вище ризиків, то така система також може бути визначена як повна. В якості повної системи індикаторів для аналізу оцінки фінансової стабільності розвитку банку можна розглядати й структуру наданих кредитів до термінів залучення необхідних ресурсів, що в даному випадку, наприклад, робить можливим визначити такі індикатори як обсяг кредитів на нерухомість та обсяги довгострокових депозитів, високоліквідні активи та обсяги депозитів до запитання тощо. Таким чином, під повнотою системи індикаторів ми розуміємо, насамперед, таку сукупність індикаторів, яка бажано без будь-яких можливих перетинів враховує найважливіші аспекти діяльності банку з погляду їх різновидів та напрямів. Втім така система індикаторів може бути замінена іншою більш розширеною, що не спростовує повноту обраної системи індикаторів, а лише визначає її різні ключові аспекти та відбиває загальну складеність побудови повної системи індикаторів;
по-друге, слід враховувати, що обрання системи індикаторів для аналізу оцінки фінансової стабільності розвитку банку повинна сприяти якості проведення такої оцінки. Тобто, обрана система індикаторів, визначена за їх допомогою оцінка та обрані напрями впливу на діяльність банку не повинні в підсумку погіршувати розвиток відміченої стабільності. Ґрунтовність зазначеної тези засновано на тому, що як правильно відмічає Є. В. Колесников, сутність оцінки полягає в створенні передумов результативності використання потенціалу суб’єкта господарювання щодо його функціонування та розвитку [72].
