Соціально-правові передумови сучасного українського конституціоналізму
Конституційно-правова свобода людини як мета сучасного українського конституціоналізму є можливою за умови існування громадянського суспільства – сфери матеріального, духовного та політичного життя людини. Саме громадянське суспіль¬ство, як система економічних, політичних, культурних та правових відносин між людьми, є «простором свободи» соціально активних особистостей.
Громадянське суспільство є передумовою конституціоналізму, насамперед тому, що саме воно здатне реально обмежити публічну владу в інтересах людини з метою забезпечення свободи людини. У громадянському суспільстві «створюються умови для самовизначення, самореалізації особистості, забезпечення її автономії, незалежності від будь-якого незаконного втручання (включаючи державне)» [576, c. 238]. Не тільки з юридичної, але й з політологічної точки зору громадянське суспільство є стримуючим та обмежуючим фактором щодо держави, «сукупністю автономних, авторитетних недержавних структур, які становлять систему конструктивних противаг та стримувань для структур державної влади» [560, c. 205]. Водночас не можна сприймати створення громадянського суспільства як антипод держави. Більше того, «високоорганізоване громадянське суспільство передбачає сильну правову державу, причому сильну правами та обов’язками своїх громадян, а також повнотою своєї відповідальності перед ними» [560, c. 208].
Громадянське суспільство – це вільне суспільство, а свобода громадянського суспільства полягає в його самостійності та відносній незалежності від держави. «Поняття громадянського суспільства має на увазі певний ступінь (потенційної) політико-правової та економічної свободи у відношенні до держави» [594, c. 202]. Абсолютна незалежність від держави не є реальною, тому що саме держава є певним гарантом цієї свободи.
Розвинуте громадянське суспільство у змозі обмежити державну владу, на відміну від людини, яка не має влади, а має тільки свободу і тому не може реально вплинути на державу. У цьому випадку держава може тільки самообмежити свою владу та визнати пріоритет людини.
Громадянське суспільство в Україні має поступово перетворюватися на силу, яку неможливо буде не визнавати. Така сила повинна мати демократичний, справедливий, правовий характер, тому що громадянське суспільство a priori – це демократичне суспільство. Як слушно зазначає А. М. Колодій, «громадянське суспільство характеризується: 1) демократичністю; 2) соціальною спрямованістю; 3) урегульованістю соціально справедливим правом» [198, c. 13]. Сила громадянського суспільства – в реальній свободі людини, у пріоритеті її прав та інтересів перед всіма іншими цінностями. Людина є центром громадянського суспільства. Громадянське суспільство зацікавлене у розвитку людини, в досягненні нею особистого успіху, воно орієнтоване на людину, функціонує «через людину» та «заради людини», тобто воно є гуманістичним. Без вільної людини немає громадянського суспільства.
