Методика оцінювання ефективності стимулювання розвитку МСП
Подальший розвиток МСП в умовах ринкової економіки вимагає постійного розвитку теорії й методології, висуває нові проблеми, які необхідно вирішувати на основі не тільки відомих методів, але й шляхом розробки нових, що дозволить підсилити вплив на ефективність стимулювання розвитку МСП. Для підвищення ефективності стимулювання розвитку МСП важливим є виявлення категорії ефективності, розмежування її показників і критеріїв. Дослідження ефективності є предметом спеціального наукового напряму – теорії ефективності, яка має добре розвинутий понятійний апарат. Її положення успішно використовуються в різних сферах практичної діяльності. На сьогодні багато наукових праць відображають різні погляди вчених на визначення сутності, критеріїв і показників економічної ефективності. Проте з цілої низки питань немає єдиного погляду, ведеться активна дискусія, особливо з питання оцінювання ефективності в умовах ринкових відносин.
Розглянемо категорії "ефективність", "ефективність стимулювання розвитку МСП". Вітчизняні та зарубіжні автори мають різні погляди на сутність категорії ефективності та способи її виміру. За думкою групи вчених [3] ефективність (effectus) – дія, здатність приносити ефект, оказувати дію. Справедливо підкреслюється, що ефективність – це показник способу діяльності: той спосіб, яким інтерес і потреба досягаються швидше й легше [73]. Ефективність характеризує не мету, а умови й засоби її досягнення.
За думкою А.В. Шегди, поняття "ефективність" досить часто розкривається через такі поняття, як "продуктивність", "якість", "результативність", "оптимальність", "дієвість", "успішність", які перебувають у тісному взаємозв’язку, іноді підміняють одне одного [74, с.356]. Зазначимо, що в роботах багатьох авторів категорію ефективності часто розглядають як складову частину системи індикаторів, які відображають результативність. Відомо, що ефективність характеризується одержаним у результаті цільовим ефектом. Вона обумовлюється здатністю операції давати цільовий ефект (тобто результат, заради якого проводиться операція). Л.Т. Мірошник [75] підкреслює, що теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту та ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під іншим – співвідношення ефекту й витрат, що його викликали. Ефект (від латинського "effectus" – виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект – це абсолютна величина, що позначає результат якогось процесу.
Серед учених існує єдина думка про види ефекту. Так, вони виділяють технічний, екологічний, економічний ефекти. Під економічним ефектом розуміється результативність людської праці, спрямованої на виробництво матеріальних благ. Відомо, що економічний ефект – це виражений у вартісній формі результат будь-яких дій. Якщо згадані результати впливають не тільки на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов’язані з впливом на здоров’я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують вираз "еколого-економічний ефект" [75, c.243]. Під витратами розуміється вся сукупність витрачених для досягнення ефекту ресурсів (або окремих їхніх видів).
