Дослідження впливу кредитних ресурсів на ефективність стимулювання розвитку малих і середніх підприємств
Подолання основних проблем підвищення ефективності стимулювання розвитку МСП повинно базуватися на ефективних і комплексних методологічних розробках, які враховували б системний характер економічних явищ, інституційну складову господарських відносин, індивідуальні цільові орієнтири власників і дозволили б використати світові наукові досягнення з урахуванням вітчизняних особливостей ведення малого та середнього бізнесу.
Як відомо, ефективність функціонування будь-якого підприємства залежить від його здатності приносити необхідний прибуток. Відсутність вільних фінансових коштів знижує конкурентоспроможність МСП. При цьому важливо враховувати, що досить часто для успішного фінансового управління діяльністю підприємства грошові кошти виявляються більш важливими, чим прибуток.
Однак, в умовах фінансової кризи МСП не завжди можуть розраховувати на своєчасну фінансову-кредитну підтримку, що ще більше ускладнює управління розвитком фінансами підприємства й не створює основи безперебійності платежів у суспільстві. Низька забезпеченість багатьох підприємств власними коштами призводить до підвищеного попиту на короткострокові кредити, які опосередковують рух оборотного капіталу. Саме в підтримці безперервності його руху об'єктивно полягає роль короткострокового кредиту.
В сучасній вітчизняній і закордонній економічній літературі, присвяченій питанням кредитування підприємств, основна увага приділяється управлінню кредитним ризиком позичальника на основі аналізу різних сторін самого позичальника, додаткового забезпечення кредиту. Не заперечуючи важливості обліку цих факторів щодо зниження кредитного ризику, слід зазначити недостатнє висвітлення в сучасній літературі об'єктивних економічних основ функціонування короткострокового кредиту в обіговому капіталі підприємства.
Загальновідомо, що "обіговий капітал" (його синонім – обігові кошти) відноситься до мобільних активів підприємства, які можуть бути обернуті в гроші протягом року або одного виробничого циклу. Ці активи постійно роблять кругообіг у процесі господарської діяльності, змінюючи свою форму із грошової на товарну, виробничу і навпаки. Отже, вони разом з амортизацією основних фондів формують собівартість продукції. З іншого боку, вони є гарантом ліквідності підприємства, тобто його здатності сплатити за своїми зобов’язаннями. При низькому рівні забезпеченості обіговими коштами виробнича діяльність підприємства не буде підтримуватися на належному рівні, звідси – збої у роботі, низька ефективність інвестування коштів, низький прибуток (або навіть збитки), погіршення фінансового стану. Отже, особливу роль зараз набуває забезпеченість господарств оборотними коштами, які не тільки дозволяють нормально функціонувати виробництву, але й забезпечують можливість розрахунків по зобов'язаннях та створення умов для розвитку підприємства.
Дефіцит обігових коштів підприємств є причиною попиту на кредити для поповнення обігових коштів. Вважається, що дефіцит обігових коштів є нормою в роботі підприємств, зокрема тих, які активно розвиваються, але відсутність вільних коштів на рахунках підприємств у банках через об'єктивні особливості кругообігу коштів (розбіжність моменту потреби й вивільнення коштів) може призвести до кризового фінансового стану підприємства. Тому пошук оптимального співвідношення власних і позикових коштів відіграє велике значення у функціонуванні підприємства.
