Інструментарій розвитку технології делегування повноважень
Результати оцінювання рівня демократизації управління персоналом на аналізованих підприємствах підтвердили необхідність подальшого розвитку демократичних засад управління. Інструментарієм цього розвитку мають стати технології управління персоналом, які сприяють ствердженню демократичних принципів та їх закріпленню в межах організаційної культури підприємства, реалізації трудового потенціалу як окремого працівника, так і організації в цілому, конструктивному використанню творчих здібностей та професійної активності співробітників. Однією з технологій, що відповідає зазначеним вимогам, є делегування повноважень. Оскільки саме від персоналу, наділеного повноваженнями на основі науково обґрунтованих методик, можна чекати оперативності в прийнятті рішень, розкриття та реалізації творчого потенціалу, ініціативності. Делегування розглядається як синтез методів і інструментів заохочення персоналу до реалізації власного трудового потенціалу в процесі досягнення чітко визначеної мети.
У пп. 1.3 роботи було визначено, що делегування – це специфічна фу-нкція управління, яка характеризується передачею частини управлінських обов'язків підлеглому – уточнення чи вибір завдань, повноважень на вико-ристання необхідних для їх виконання ресурсів, права самостійно приймати рішення та брати відповідальність за якість своєї діяльності. На основі ана-лізу й узагальнення публікацій [36; 73; 89; 107; 183; 199, c. 104-106] визначені такі переваги процесу делегування, як інструменту управління персоналом:
відбувається залучення персоналу до процесів прийняття рішень шля-хом надання працівнику особистої незалежності, що сприяє визнанню його як повноцінного члена суспільства;
відбувається розвиток трудового потенціалу внаслідок надання можливостей для самовдосконалення шляхом отримання нових знань, навичок та досвіду;
відбувається стимулювання активності, продуктивності та творчості працівника, внаслідок отримання морального задоволення від нових досяг-нень, до яких належить успішне виконання складного завдання, розширення світогляду чи зміна монотонного характеру діяльності;
знімається морально-психологічна напруга працівника внаслідок реалі-зації сподівань, очікувань та самореалізації індивідуальних можливостей;
відбувається розвиток відповідальності та усвідомлення організаційних цілей внаслідок концентрації уваги на ключових критеріях діяльності – вчасність та якість її результатів.
