Забезпечення конкурентоспроможності персоналу шляхом створення системи корпоративного навчання
У наш час професійний розвиток персоналу набуває особливого значення й стає невід'ємною умовою успішного функціонування будь-якого підприємства. В умовах жорсткої конкуренції, у тому числі, й на ринку праці, розвиток системи корпоративного навчання визначає не лише успішність розвитку підприємства, але й саме його існування. Прискорений розвиток науково-технічного прогресу й швидке застарівання професійних знань і навичок є не єдиними чинниками, що визначають роль корпоративного навчання – воно дозволяє персоналу підприємства відповідати вимогам ринку, що постійно змінюються. Зрештою, корпоративне навчання стає запорукою конкурентоспроможності – як персоналу, так і всього підприємства в цілому.
Корпоративне навчання – це процес цілеспрямованого формування в персоналу професійних знань, розвиток необхідних навичок і вмінь, які дозволяють підвищувати конкурентоспроможність персоналу та впливають на конкурентоспроможність підприємства в цілому.
Сьогодні вже чітко визнана необхідність інвестування в розвиток персоналу, зокрема, у його навчання, підвищення професійних знань, кваліфікації персоналу. Багато прикладів вдалого використання результатів навчання персоналу демонструють західні компанії: доведено, що інвестиції в людський капітал забезпечують значно більшу результативність, ніж в інші, матеріальні чинники виробництва. Проте практичне впровадження та ефективне використання корпоративного навчання вітчизняними підприємствами здійснюється безсистемно, тому вони не дають відчутного результату, що знижує мотивацію до впровадження таких заходів як з боку керівництва, так і з боку самих працівників. Це відбувається з ряду причин:
низька відповідальність роботодавців за рівень професіоналізму й кваліфікації працівників, небажання виділяти на це кошти;
відсутність цілеспрямованої державної стратегії й політики у сфері професійної підготовки кадрів;
відсутність єдиної системи професійних кваліфікацій і стандартів із професійної підготовки, відсутність інфраструктури щодо професійної підготовки кадрів на підприємствах;
низька мотивація працівників до підвищення свого професійного рівня, відсутність ефективної системи стимулювання професійного розвитку;
низька мотивація персоналу до корпоративного навчання.
