Вплив видів та ставок оподаткування на масштаби тінізації національної економіки

     

      Історія сучасної податкової системи України починає свій відлік з 1992 року. Її підвалини були закладені постановами Верховної Ради України від 13 грудня 1995 року №466/95-ВР «Про основні положення податкової політики та податкової реформи в Україні» та від 4 грудня 1996 року №561/96-ВР «Про основні положення податкової політики в Україні», а також Указом Президента України від 31 липня 1996 року №621/96 «Про заходи по реформуванню податкової політики». У цей період податкова політика була спрямована на розв’язання конкретних завдань та проблем, зокрема: обмеження зростання цін та інфляції, подолання кризи платежів, зміцнення грошового обігу, впорядкування стягнення податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та до державних цільових фондів. Частка податків в структурі державного бюджету протягом 2000-2008 рр. зростає, поряд з цим спостерігається і зростання тіньової економіки, середнє значення якої за аналізуємий період становить близько 30% від ВВП (рис. 2.3).

      Сьогодні більшість ключових податків закріплені виключно за державним бюджетом, що дає можливість стверджувати про високий рівень централізації податкової системи. Податки, що закріплені за місцевими бюджетами, належать до кошику доходів, що враховуються при визначенні розміру міжбюджетних трансфертів. Іншими словами, якщо доходи від сплати податку зростуть, то місцевим бюджетам від цього не буде жодної користі, оскільки на аналогічну величину скоротиться обсяг трансферту з державного бюджету. У підсумку склалась дестимулююча система міжбюджетних відносин, за якої місцеві органи влади, не маючи зацікавленості, взагалі усунулись від проблем податкової політики.

      Вся работа доступна по Ссылке