Релігія та її вплив на інституціональну трансформацію

     

      Український та світовий досвід економічного розвитку свідчать, що вихід з кризи залежить не тільки від матеріальних, технічних, фінансових ресурсів та тактики проведення реформ, а й від системи неекономічних чинників, що панує в суспільстві, усвідомлення вибраних цілей та шляхів їх досягнення, відповідності цілей тій ментальності та системі цінностей, які є домінуючими. В реформуванні економічної системи досить рідко ураховується такий елемент, як система неекономічних чинників, що є провідними в суспільстві цієї держави. А саме економічна поведінка господарюючих суб‘єктів і зумовлює матеріальні цінності, що складають основу економічного добробуту. Економічна поведінка ж, в свою чергу, в цілому засновується на менталітеті, основу якого складають так звані «неекономічні» чинники, що стосуються неформальних норм, правил, традицій. Свій початок неофіційні обмеження беруть від суспільно переданої інформації як частини спадщини, котру ми називаємо культурою. Саме культура визначає, як індивіди обробляють і використовують інформацію, і таким чином може впливати на специфіку неформальних обмежень. Як звичаї, так і норми поведінки залежать від культури. В свою чергу релігія є часткою культурної спадщини, яка пронизана морально – етичними принципами, переплетеними з релігійними догмами [більш детально [100].

      Роль цієї компоненти є настільки важливою, що будь-яке економічне реформування без урахування духовних особливостей нації приречене на невдачу, оскільки існування будь-якої економічної інституції складають засвоєні широкими верствами населення системи цінностей, стійкі сукупності соціальних норм та стандартів поведінки, настанови та схеми світосприйняття. Цю думку досить точно виразив С. Булгаков: «...економічна боротьба є центробіжною силою та може вестись лише у суспільстві, тісно спаяному іншими соціальними механізмами» [101, c. 282]. Саме тому деяка частина українських реформ просто розбивається об невидимі підводні рифи, якими є ментальність та духовний стан нації. А те, що суспільство не сприймає багато нововведень у економіці, багато в чому пояснюється хаосом у головах людей, нерозумінням ними сутності того, що відбувається, а також невідповідністю змісту нових «правил гри» ментальним установкам, що вже сформовані. Багато хто не знайшов свого місця в новому економічному порядку. Причина цього - відсутність цінностей, заради яких можна було б погодитись з труднощами, що виникли, а також будь – яких зримих термінів подолання цих труднощів.

      Вся работа доступна по Ссылке