Економічна поведінка на основних ринках в умовах інституціональних перетворень
Розгляд соціальних чинників, що впливають на економічну поведінку та формують її характер, дозволяють узагальнити її та простежити мотиви економічної поведінки на основних ринках: ринку товарів та послуг, ринку праці та фінансових ринках. Саме на цих ринках господарюючі суб‘єкти вступають в економічні відносини, що залежать від економічної поведінки.
Отже, простежуючи мотиви економічної поведінки на ринку товарів та послуг, слід відзначити, що, поведінка на цьому та на інших ринках залежить від генетичної пам‘яті про поводження в минулому (в адміністративній економіці) та накопиченого досвіду в сучасності (в перехідній економіці), тобто є ментально зумовленою. Зрозуміло, що в минулому, в умовах адміністративної економіки поведінка вітчизняних споживачів регулювалася державою шляхом розподілу товарів і послуг і контролю над цінами, і відповідно існували умови для пошуку ренти: отримати від держави якомога більше благ з меншими витратами [більш детально [154].
Рентоорієнтування товаровиробників детально описане в наступному пункті роботи та полягає в інтеграції підприємства в чорний ринок та ігноруванні реальних потреб споживачів. На жаль, і в перехідний період від планової до ринкової економіки особисте споживання не знайшло вирішального значення для розвитку всього народногосподарського комплексу, оскільки при прийнятті рішень держава і великі виробники як і раніше далеко не в першу чергу враховують інтереси споживачів, які щодня купують і планують свої сімейні бюджети. Проте майбутнє будь-якої економіки залежить саме від ступеня розвитку її внутрішнього споживчого ринку.
Взагалі, ринок товарів та послуг як інститут, у країні був завжди, але якщо мова йде про ступінь його розвиненості, то державі й товаровиробникам якнайшвидше слід усвідомити той факт, що ключове значення для оздоровлення економіки має задоволення очікувань та поточних інтересів вітчизняного масового споживача. Але ж при цьому мала місце специфічна економічна поведінка в кожен період часу. Наприклад, дослідник В.Б. Голофаст простежує споживацьку поведінку через відношення до речей. Радянський устрій, наприклад, характеризувався утрируваною речовинністю [155], мабуть через глобальний дефіцит. Люди пристосовувались до речей, речі ставали частиною особистості, яка символізує життєвий шлях не лише людини, а всього покоління, тому речі зберігались протягом всього життя, а отже, перетворювались на історію життя людини, суспільства в цілому. В радянському суспільстві розподіл речей залежав від певних досягнень людини (місце роботи, посада, почесні звання), які давали право мати цим людям певні речі (певну квартиру, дачу, машину, меблі та т.ін.). Наявність цих речей прийнято було демонструвати як символ посадових досягнень.
Вся работа доступна по Ссылке
