Використання творчого доробку педагога в сучасних умовах розвитку художньої освіти України

     

      Попередній розгляд системи художньої освіти школярів Золтана Баконія демонструє ефективність її здобутків в умовах позашкільної навчально-виховної діяльності, що сприяла позитивній динаміці творчого розвитку дітей та юнацтва, забезпечили зростання їх інтересу до естетично-культурних надбань та самореалізацію в художньо-творчій діяльності. Методично та організаційно продумані, всебічно підкріплені знаннями та досвідом педагогіки, психології, етики, естетики, культурології, народознавства складові системи художньої освіти школярів забезпечували гарантований педагогічний ефект, що дає можливість пропагувати рекомендації щодо застосування як окремих елементів системи, так і в її цілісності задля вирішення важливих завдань естетичного виховання підростаючого покоління в умовах сьогодення. Досвід Золтана Баконія як активне освоєння і реалізація вчителем на практиці принципів педагогіки з урахуванням конкретних умов, особливостей дитячого колективу і власної особистості можна класифікувати як передовий, який характеризується тим, що кращі результати отримувалися за рахунок удосконалення наявних засобів, оптимальної організації цілісного педагогічного процесу для виховання, розвитку і саморозвитку особистості вихованців, вибору можливостей вільної творчої дії, але і, частково, новаторський, в якому присутні елементи новизни, відкриття, авторства.

      Золтаном Баконієм були визначені закономірності виховання, які передбачали: створення атмосфери поваги, взаєморозуміння, взаємодопомоги, що давало вихованцям відчуття захищеності, спокою, впевненості в своїх творчо-мистецьких силах; організацію різноманітної та змістовної діяльності вихованців, забезпечення ефективного формування особистості, розвиток її інтелектуальної й емоційно-вольової активності; введення дитини в соціокультурне середовище, сприяння повноцінному вдосконаленню її здібностей; здійснення позитивного впливу виховного процесу на внутрішню сферу особистості, що в комплексі забезпечувало високі результати виховних дій.

      Закономірності навчання в студії образотворчого мистецтва передбачали: виховуюче навчання, яке передбачало зв'язок між набуттям учнями фахових знань, умінь і навичок та формуванням емоційно-цілісного відношення до світу, до учбового матеріалу, до ровесників, вчителів, старших. Успішне навчання здійснювалося через активну діяльність учнів, засвоєння і вироблення у них знань, вмінь, навичок. Міцність засвоєння навчального матеріалу забезпечувалася через систематично організоване повторення в правах живописного та графічного характеру. Навчання учнів складним технікам образотворчого мистецтва залежало від того, наскільки вчитель забезпечив успішне попереднє опанування простими видами діяльності. педагог завжди робив опір на знання, які надавалися учням раніше і ґрунтувалися на їх досвіді, попередніх вміннях та навичках.

      Вся работа доступна по Ссылке