Технології профілактичної робота з батьками, які мають намір їхати за кордон на заробітки, засобами рекламно-інформаційного впливу
Наступним етапом нашого дослідження було впровадження просвітницької рекламної кампанії, спрямованої на профілактику виїзду батьків за кордон як негативного соціального явища.
За визначенням А. Капської, профілактика ґрунтується на своєчасному виявленні та виправленні негативних інформаційних, педагогічних, психологічних, організаційних факторів, що зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку особистості, в поведінці, організації життєдіяльності та дозвілля [239, с.32].
Соціальна профілактика, на думку О. Безпалько, – це комплекс економічних, політичних, правових, медичних, психолого-педагогічних заходів спрямованих на попередження, обмеження, локалізацію негативних явищ у соціальному середовищі [13, с.31].
У своєму дослідженні ми будемо ґрунтуватися на визначенні профілактики, запропонованого В. Лютим [241]. Науковець розглядає соціальну профілактику як діяльність, спрямовану на запобігання виникненню, поширенню чи загостренню негативних соціальних явищ (в нашому випадку – це виїзд батьків за кордон) та їх небезпечним наслідкам (поява соціальних сиріт серед дітей трудових мігрантів).
Нашу увагу привернула класифікація моделей, які використовуються в сучасних програмах з профілактики. На думку Л. Гейдар, Д. Довбах [49] всі профілактичні програми можуть ґрунтуватися на одній з трьох основних соціально-психологічних моделей:
1. Модель «прийняття-дифузії». Прийняття рішення щодо більш здорових поведінкових практик упродовж 50-80 рр. ХХ століття пов’язувалися з комунікаціями, які викликають страх. Але навіть при наданні деталізованих інструкцій та спланованому впливові на захисну мотивацію, такий підхід не призводить до ефективних змін у поведінці.
2. Модель «комунікації - поведінкових змін» спочатку базувалась на уявленні про те, що ефективність комунікації визначена відповідністю змісту повідомлення деяким потребам людей. Однак уже перші спроби використання ЗМІ з метою зміни поведінки, пов’язаної із здоров’ям, показали, що інформаційні кампанії практично не впливають на поведінкові практики. Нинішня модель «переконуючого впливу» повідомлень ЗМІ пропонує ефективний підхід для формування повідомлення і передбачає аналіз контексту повідомлення та його конструювання з чітким уявленням про необхідний поведінковий ефект. Окрема увага тут приділяється факторам опору реципієнтів.
3. Модель соціального маркетингу базується на когнітивно-біхевіористському підході. Продуктом у цьому випадку виступають зміни в поведінкових практиках. Формування повідомлень ЗМІ з урахуванням закономірностей та стадійності зміни поведінки підтвердило свою ефективність у профілактиці та лікуванні залежностей (куріння, алкоголізму), а також у зміні поведінки, пов’язаної із зміною поведінки. Комерційний підхід до конструювання соціальної реклами вимагає також формування легкості доступу споживача до продукту до використання максимального спектра технік просування продукту на ринок [49].
