Безперервний професійний розвиток в системі підвищення міжнародної конкурентоспроможності людських ресурсів

     

      В умовах глобальної конкуренції фундаментальної основи довгострокових переваг у конкурентній боротьбі може досягти країна за рахунок її людських ресурсів, тобто людей, їхньої трудової моралі та прагнення до досягнення поставлених цілей, їхніх знанні й системи цінностей, їхніх творчих і новаторських здібностей, а також їхнього розвитку. Саме ці фактори дозволяють забезпечити економічне зростання, добробут і безпеку країни. Найбільш важливою й новою тенденцією в УЛР після підвищення його ролі до рівня стратегічної функції є еволюція фрагментального підвищення кваліфікації (тренінг) до нової, більш інтегральної концепції – розвитку людських ресурсів (РЛР).

      Ключовими характеристиками розвитку людських ресурсів є його тісний зв’язок із цілями та стратегією організації, зі справжніми й майбутніми проблемами ефективності проведення, підтримки РЛР вищим управлінням, а також постійний аналіз навколишнього середовища й виявлення сприятливих і несприятливих факторів для бізнесу в цьому середовищі. Цьому також сприяє життєвий цикл товарів, що скорочується, їх часта зміна, що вимагає нових кваліфікацій. Недарма багато компаній у збільшенні інвестицій у РЛР бачать свою головну зброю в конкурентній боротьбі [161, с. 49].

      Компанії, що практикують РЛР, як правило, відрізняються більш високою ефективністю, близькістю до ринку, більшим ступенем задоволення потреб споживачів. Основне завдання розвитку міжнародних людських ресурсів полягає в тому, щоб усі працівники займали такі позиції, які містять у собі результат, задоволеність і свободу дії. Розвиток працівників повинен бути спрямованим на те, щоб вони прагнули до рівноваги між навчанням, роботою й дозвіллям [186, с. 128]. Крім того, потреба працівників у розвитку завжди повинна відповідати потребам розвитку компанії, її клієнтів і суспільства.

      Вся работа доступна по Ссылке