Забезпечення та оцінка якості вищої освіти: результатний аспект
В Україні сформувалися три основних підходи до оцінки якості вищої освіти. Перший, умовно назвемо його теоретичним, обмежується абстрактним вивченням проблеми із суто теоретико-методологічної позиції та зводиться до дискусій про оцінку. Практичних рекомендацій та методичного забезпечення, як правило, у ньому немає. Другий − практичний підхід, передбачає створення засобів контролю для оцінки підготовки студентів, при цьому не враховуються концептуальні складові дослідження. Третій підхід поєднує у собі теоретико-методологічну і практичну складові та є найбільш прийнятним.
Кожний із трьох підходів до оцінки якості вищої освіти визначає інструментарій дослідження, яке має системний характер і включає визначення структуризації якості, ураховує всі істотні взаємозв’язки як усередині системи, так і поза нею.
Концептуально-методологічні основи для оцінки якості підготовки фахів-ця, на нашу думку, можуть містити такі основні складові: фундаментальність освіти, що дозволяє мати широту кругозору випускників у відповідних сферах; цільову спеціалізацію освіти, яка надає можливість швидко адаптуватися й успі-шно здійснювати конкретні обов’язки; наявність творчих навичок і здатності до генерації нововведень; уміння і здатність реалізації знань та інноваційно-інвестиційних проектів у виробничій і соціальній сфері; суспільно-моральні риси випускників і рівень освіти в соціально-політичній та гуманітарній сфері.
Оцінка якості освіти, відповідно до представлених напрямків, повинна пе-редбачати обґрунтування комплексу ідентифікаторів, методів розрахунків, які є водночас складовими елементами моніторингу якості освіти. В оцінці якості ви-щої освіти варто виділяти кількісні та якісні методи.
Як зазначалось раніше, держава здійснює регулювання освітньої діяль-ності на основі процедур ліцензування, атестації й акредитації. Ліцензування ви-значає на основі встановлених кількісних нормативів право вищого навчального закладу здійснювати освітню діяльність. Атестація оцінює якість підготовки фахівців в освітній установі на основі кількісних і якісних показників, дає інтегровану оцінку якості послуг вищої освіти, які надаються. Акредитація встановлює статус вищих навчальних закладів за видом і типами, а також надає право видавати диплом державного зразка.
Процедури ліцензування, атестації й акредитації вищих навчальних закла-дів передбачають використання, насамперед, кількісних методів оцінки якості освіти на основі єдиного переліку ліцензійних і акредитаційних показників, які є критеріями якості освіти цього рівня. На жаль, жоден із цих процесів не пов’язаний з якимись економічними рішеннями. Якщо ВНЗ успішно проходить ліцензування, атестацію й акредитацію, це не відображається на його фінансу-ванні, які б параметри не були одержані в результатах. З метою підвищення яко-сті вищої освіти необхідно обсяг фінансування поставити в пряму залежність від рівня результатів, показаних ВНЗ під час проведення процедур ліцензування, атестації й акредитації. Громадська оцінка якості вищої освіти може представля-ти своєрідний інвестиційний рейтинг ВНЗ, що дозволив би потенційним абітурі-єнтам зробити правильний вибір.
Вся работа доступна по Ссылке
